ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА В ТЕКСТАХ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.2

Ключові слова:

прагматика слова, лексичне значення, компоненти прагматичного значення, ділові тексти, тендерний документ.

Анотація

У статті розглянуто особливості прагматичного значення слова в тексті тендерної документації. Подано трактування прагматичного значення, окреслено актуальність обраної теми, пов’язану з властивими сучасній лінгвістиці тенденціями розглядати мовні явища в динаміці мовленнєвого функціонування. Дослідження проведено із застосуванням дистрибутивного, прагматичного та функційно-стилістичного аналізу. Акцентовано увагу на тому, що деякі науковці розмежовують у значенні слова лексичний, граматичний і прагматичний компоненти, виносячи при цьому прагматичний компонент поза межі лексичного значення. Представлено теорію трикомпонентної структури значення слова, що включає понятійну, емоційно-оцінну (конотація) і прагматичну частини. Конотацію трактовано як додаткову інформацію про ставлення мовця до предмета, яке формує експресивне забарвлення висловлень. Проаналізовано також тео- рію багатокомпонентності моделі лексичного значення, в межах якої виокремлюють денотатив- ний, сигніфікативний, парадигматичний, синтагматичний, фоновий та прагматичний компоненти. Установлено, що контекст та інтенції адресанта впливають на актуалізацію того чи того компонента лексичного значення. Окреслено та проаналізовано структуру прагматичного компонента, до якого входять чотири контексти: рефлексивний, оцінний, емотивний і стилістичний. Доведено вирішальну роль у досягненні взаєморозуміння між адресатом і адресантом пресу- позиції та рефлексії. Наведений ілюстративний матеріал дає підстави до висновку, що головна мета запущеного адресантом рефлексивного процесу – заохотити адресата виконувати певні зобов’язання щодо участі в тендері. Установлено, що оцінний компонент функціонує на двох рів- нях: реалізація оцінки за шкалою «добре» – «погано» й демонстрація співвіднесеності слова з офіційно-діловим стилем. Дослідження, проведене щодо емотивного мікрокомпонента, засвідчило, що в тендерних документах можна простежити вираження лише таких емоцій, як упевненість і схвалення, що спричиняють ледь помітні конотації офіційно-ділового стилю. Стилістичний мікрокомпонент актуалізують лексичні елементи (архаїзми, стійкі словосполучення), марковані конотацією високого стилю, чітко закріпленого виключно за письмовою сферою комунікації.

Посилання

Апресян Ю.Д. Прагматическая информация для толкового словаря. Прагматика и проблемы интенсиональности. Москва : Наука, 1988. С. 57–78.

Беляевская Е.Г. Семантика слова. Москва : Высшая школа, 1987. 128 с.

Гашибаязова О.В. Поняття конотації в лінгвістичному вимірі. Мовознавчий вісник. 2019. № 27. С. 62–69.

Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2007. 819 с.

Іщенко Н.Г. Лексичне значення словотвірних синонімів. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Київ : Логос. 2009. Вип. 16. С. 213–218.

Іщенко Н.Г. Конотація номінативних одиниць. НТУУ «КПІ». 2014. URL: http://ela.kpi.ua/ bitstream/123456789/7608/1/Ischenko.pdf (дата звернення: 14.05.2022).

Ружицкий И.В. Прагматический компонент значения слова. Reosiahag. Institute of Russian and Altaic. Studies, Chungbuk National University. 2007. № 3. С. 65–79.

Стернин И.А. Структурная семасиология и лингводидактика. Русское слово в лингвострановедческом аспекте. Воронеж : Изд-во Ворон. ун-та. 1987. С. 104–121.

Уфимцева А.А. Роль лексики в познании человеком действительности и в формировании языковой картины мира. Роль человеческого фактора в языке : язык и картина мира : коллективная монография. Москва : Наука, 1988. С. 108–140.

Leclercq Benoît. Semantics and pragmatics in Construction Grammar. Belgian Journal of Linguistics. 2020. № 34(2). P. 228–238. DOI: 10.1075/bjl.00048.lec.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-17