ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 У МЕДІА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.33

Ключові слова:

ґендер, соціолінгвістика, лінгвістика, емоційний інтелект, ідентичність, ґендерні проблеми, емотивна мова, образна мова, ковід-19, коронавірус

Анотація

Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висловлюють різноманітні думки стосовно неї. Визначено особливості вербалізації емоцій чоловіками та жінками в постах. Ролі чоловіків і жінок у суспільстві змінюються. Визначено поняття емоційного інтелекту та ґендера. Виявлено, що на формування статі впливають різні чинники – біологічний, соціальний та ступінь суспільного розвитку. Проте найбільшу вагу має соціальний, бо саме суспільство створило, сформувало правила, яких мають дотримуватися чоловіки та жінки. Встановлено, із застосуванням порівняльного й описового методів, відмінності мови жінок та чоловіків у прояві емоцій у коментарях, які стосуються COVID-19. Проаналізовано 202 коментарі з соціальної медіаплатформи “Twitter”. З них чоловічих – 91 коментар, а жіночих – 111. З’ясовано, що вербалізація емоцій чоловіками й жінками загалом не відрізняється. За результатами проведеного аналізу визначено, що жінки детальніше описують ситуації під впливом емоцій. Окрім того, вони виразніше висловлюють негативні та позитивні емоції. Жінки активніше проявляють емоції, особливо гнів, образу та ненависть. Чоловіки проявляють свої емоції, проте все ще в досить стриманому форматі. Коментарі, які мають нейтральне забарвлення, зазвичай належать чоловікам. Актуальність роботи полягає в тому, що проблема ґендерної мовної репрезентації емоційного інтелекту вивчена мало, проте популярна. Окреслено подальші перспективи дослідження цієї теми.

Посилання

Бабенко Л.Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке. Свердловск : Издательство Уральского университета, 1989. 184 с.

Боговик О.А. Ґендерна специфіка вербальної репрезентації емоційних станів (на матеріалі роману Сідні Шелдона “Nothing lasts forever”). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. С. 196–200.

Діденко Є.О., Кондратюк С.М. Ґендерні особливості емоційного інтелекту особистості. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2016. Вип. 12. С. 137–140.

Марчишина А.А. Ґендерні аспекти емотивності художнього тексту. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка : збірник наукових праць. 2014. Вип. 2. С. 90–93.

Петрова Е.С. Гендерная реализация описания отрицательных эмоциональных состояний в англоязычном художественном тексте : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Санкт-Петербург, 2016. 174 с.

Brody L. R. Gender differences in emotional development: A review of theories and research. Journal of Personality. 1985. № 53 (2). P. 102–149.

Gender differences in emotional response: Inconsistency between experience and expressivity / Y. Deng et al. PLoS ONE. 2016. № 11 (6). Article e0158666. DOI: 10.1371/journal.pone.0158666.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27