ПРО КОМБІНАТОРНІ ЗВУКОВІ ПРОЦЕСИ В СХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО РАЙОНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.10

Ключові слова:

комбінаторні процеси, асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія

Анотація

У статті проаналізовано комбінаторні процеси у звуковому потоці (асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія), притаманні східнополіським говіркам. Зазначено, що такі фонетичні модифікації є джерелом збільшення лексики й важливою ознакою їх фонетичної системи. Установлено, що вивчення й опис взаємодії звуків сприяють виявленню виразних специфічних ознак окремих говірок і діалектних груп. Цей фактор набуває особливого значення для східнополіського ареалу, розташованого в регіоні споконвічного міждіалектного контактування, й умотивовує актуальність статті, мета якої – аналіз комбінаторних звукових змін, здійснений на матеріалі власних письмових і звукових записів. Підкреслено, що комбінаторні зміни звуків належать до тих фонетичних ознак, які включають досліджувану говірку до складу східнополіських говорів української мови та певним чином об’єднують із суміжними західнобрянськими діалектами, білоруськими у своїй основі. Прокоментовано з використанням значного фактичного матеріалу, зібраного автором, модифікації груп приголосних і голосних сіверської говірки. Із залученням численних прикладів охарактеризовано повну та часткову суміжну й дистантну асиміляцію за такими ознаками: способом і місцем творення, за дзвінкістю, м’якістю, твердістю; численні випадки дисиміляції за способом творення і глухістю, а також обидва процеси щодо взаємодії голосних. Певну увагу приділено говірковим особливостям аферези як одного з найвиразніших маркерів діалектного Полісся; специфічним проявам в досліджуваному ареалі діерези й епентези. Розглянуто відносно нечисленні приклади метатези й гаплології. Подано деякі історико-етимологічні коментарі; у певних випадках матеріал висвітлено в діахронічному, порівняльно-історичному та соціолінгвістичному аспектах. Доведено, що фонетичні процеси, притаманні досліджуваним говіркам, збагачують їх лексичний склад і за своєю природою й особливостями реалізації відповідають тенденціям розвитку північноукраїнських діалектів загалом і східнополіського мовного ареалу зокрема.

Посилання

Видайчук Т.Л. Фонетичні особливості східнополіського говору північного наріччя української мови (на матеріалі етнографічної спадщини Бориса Грінченка) Studia Philologica. 2017. Вип. 8. С. 11–16.

Громик Ю.В. Комбінаторні звукові зміни в Поліській говірці села Липне: метатеза, протеза, афереза, синкопа, апокопа, епентеза. Типологія та функції мовних одиниць. Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. № 2. С. 67–76.

Дзендзелівський Й.О. Конспект лекцій з курсу української діалектології. Ужгород, 1965. Ч. 1 : Фонетика. 126 с.

Іщенко О. Дифтонги в північноукраїнських діалектах (за даними інтонографування). Волинь-Житомирщина : історико-філологічний збірник з регіональних проблем. 2010. № 22. С. 89–100.

Коломиец В.Т. Значение данных сравнительно-исторической фонетики для исследования славянского этногенеза. Слов’янське мовознавство : доповіді ІХ Міжнародного з’їзду славістів. Київ : Наукова думка, 1983. С. 70–86.

Кумеда О. Риси східнополіського вокалізму в мові першодруків творів П.О. Куліша. Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. 2012. Вип. 14–15. С. 22–27.

Юсікова О. Зі спостережень над системою голосних фонем у поліських говірках. Волинь-Житомирщина : історико-філологічний збірник з регіональних проблем. 2010. № 22. С. 310–316.

Яворський А.Ю. Східнополіська говірка в романі Володимира Дрозда «Листя землі»: фонетичний рівень. Лінгвостилістичні студії. 2017. Вип. 7. С. 186–190.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27