ЧИННИКИ ВАРІАНТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО КОДУ В АСПЕКТІ ІНТЕРСЕМІОТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.10Ключові слова:
варіативність перекладу, мультимодальність, креолізо- ваний текст, інтерсеміотичний переклад, знак, лінгвокультурний кодАнотація
Статтю присвячено дослідженню базових особливостей кодування/декодування лінгвокультурного коду крізь призму інтерсеміотич- ного прочитання першотвору. Розглянуто підходи до розуміння різних виявів інтерсеміотичного перекладу в зіставленні і порівнянні його з іншими видами перекладу, акцентовано увагу на процесах інтерпретації різних знакових сис- тем. Актуальність статті зумовлена недостатньо вивченими та обґрунто- ваними чинниками асиметрії сприйняття тексту в різних семіотичних площи- нах. Основоположником цієї наукової полеміки вважається Р. Якобсон і його стаття про лінгвістичні аспекти перекладу, у якій дослідник запропонував виділити три типи перекладу: інтралінгвістичний, інтерлінгвістичний та інтерсеміотичний. Інтерсеміотичний переклад – інтерпретація вербальних знаків за допомогою невербальних. Наголошено, що переклад не зводиться до простої передачі значень між мовами і культурами – йдеться про контекстуалізацію знаків. Окремі явища культури (особливість зовнішності, одяг, артефакт, пісня) мають статус лінгвокультурного коду; вони знаходять сенс лише у загальному контексті твору і відображають макросмисл твору. Особливість інтерсеміотичного перекладу полягає у тому, що він має справу з двома або більше знаковими системами, наприклад мовною, музичною, танцювальною або образотворчою тощо. У передачі цього макросмислу полягає основна мета інтерсеміотич- ного перекладу. Відповідно, культурні смисли осягаються не на рівні окремих значень і мікросмислів, а на рівні макросмислу, у формуванні якого вони беруть участь. Інтерсеміотичний переклад, що спричиняє зміни між знаками, роз- глянуто з позиції мультимодальності, яка незалежно від її виду встановлюється за допомогою використання різних типів знаків. Пошук правильного коду для процесу перекодування, передбачуваного мультимодальністю, призво- дить до нових варіантів інформації або набору знаків, які завжди спричиня- ють незначні зміни форми або значення. Доведено, що такі зміни залежать від подібності/відмінності мов узагалі або ж подібності/відмінності окремих слів/виразів кожної мови зокрема.
Посилання
Андрейчук Н.І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVІІ століття : монографія. Львів : Львівська політехніка, 2011. 280 с.
Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов). Москва : Академия, 128 с.
Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе / пер. с итал. А.Н. Коваля. Санкт-Петербург : Симпозиум, 2006. 574 с.
Ковалів Ю. Літературна герменевтика : монографія. Київ : Нац. ун-т імені Т. Шевченка, 2008. 240 c.
Жодані І. Інтерсеміотичність у творчості письменників Нью-Йоркської групи (Емма Андієвська і Віра Вовк) : дис. … канд. філол. наук : 10.01.06. Київ, 2007. 180 с.
Довбуш О. Семіологія міжлітературних і міжмистецьких відношень: прототекст Oliver’s Story (Е. Segal) – український переклад – кіносценарій : автореф. дис. … канд. пед. наук : 10.1.05. Тернопіль, 2010. 20 с.
Лук’янова Т.Г. Вербалізація емоційних станів в мультимодальному тексті: інтерсеміотичний переклад (на матеріалі англійської та української мов). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». 2018. № 88. С. 105–111.
Некряч Т.Є., Довганчина Р. Інтерсеміотичний та інтерлінгвістичний переклади: грані суміжності та точки розбіжностей. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 48. С. 302–310.
Aguiar, Daniella & Queiroz, Joao (2009). Towards a Model of Intersemiotic Translation. The International Journal of the Arts in Society. № 4(4). Р. 203–210.
Gottlieb, H. (2003). Parameters of Translation, in Perspectives. Studies in Translatology. № 11(3). Р. 167–187.
Halliday, M.A.K. (2004). Introduction to Functional Grammar. 3rd ed. London : Edward Arnold.
Iedema, Rick (2003). Multimodality, Resemiotisation: Extending the Analysis of Discourse as Multi-semiotic Practice. Visual Communication. Р. 29–57.
Jakobson R. (1959). On Linguistic Aspects of Translation. On Translation. еd. by R. A. Brower. Cambridge, MA: Harvard University Press. Pp. 233–239.
Kress, Gunther R. (2010). Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. London : Routledge.
Posner, Roland (1993). Believing, Causing, Intending: The Basis for a Hierarchy of Sign Concepts in the Reconstruction of Communication. In Signs, Search, and Communication: Semiotic Aspects of Artificial Intelligence, ed. René J. Jorna, Barend van Heusden, and Roland Posner. Berlin and New York : Walter de Gruyter.
