ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ В ОСВІТНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.51.4

Ключові слова:

власні назви, способи перекладу, освітня термінологія, транскодування, аналоги, калькування, описовий переклад, стандартизація і уніфікація перекладних відповідників.

Анотація

Анотація. У статті висвітлена проблема перекладу власних назв освітньої термінології з англійської мови на українську. Ця розвідка актуальна, оскільки огляд літератури виявив, що проблема перекладу власних назв у межах термінологічних полів є недостатньо дослідженою. Автори звертають увагу на те, що більшість досліджень зосереджені переважно на проблемах відтворення власних назв у художніх творах. Метою цього дослідження є аналіз особливостей перекладу власних назв лексико-семантичного поля «освіта» з англійської мови на українську. Джерелами дослідження слугували англо-українські перекладні та тлумачні словники освітньої тематики, довідкова література, а також освітньо-педагогічні інтернет-джерела. Для дослідження використано контрастивний перекладознавчий аналіз, компонентний аналіз, а також аналіз словникових дефініцій. Основна увага розвідки зосереджена на етноспецифічних власних іменах, котрі становлять найбільші труднощі при перекладі. Автори наголошують, що транскодування та калькування є продуктивними способами відтворення таких власних назв, однак у цих випадках є необхідним використання додаткових коментарів. Установлено, що використання аналогів є менш продуктивним способом перекладу етноспецифічних власних назв лексико-семантичного поля «освіта». Зазначено, що на з’яву нових власних назв освітньої термінології впливає посилення інтеграції освіти в міжнародний простір та міжнародна співпраця; такі лексеми відтворюються за допомогою калькування і не викликають проблем при перекладі, адже вони не належать до сфери етноспецифічної лексики. Акцентовано увагу на тому, що визначення особливостей і проблем перекладу власних назв освітньої лексики є першим етапом стандартизації та уніфікації англо-українських відповідників. У статті наголошено на необхідності подальших кроків щодо стандартизації та уніфікації англо- українських перекладних відповідників власних назв лексико-семантичного поля освіти.

Посилання

Венкель Т., Венкель О. Епонімні назви в термінологічному просторі сучасної англійської мови. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. 2012. Вип. 1. С. 22–29. URL: http:// www.chnu.edu.ua/res/chnu. edu.ua/period_vudannia/web13/pdf/2012_1/Tetiana_Venkel_ Olena_Venkel.pdf.

Ґудманян А. Ґ. Чужомовна пропріальна лексика у фонографічній системі української мови : У 3-х кн. Кн. 1: Теоретичні аспекти. Ужгород, 1999. 484 с.

Ґудманян А. Г Сітко А. В., Єнчева Г. Г. Основи перекладознавства; навч. посібник. Вінниця : Нова книга, 2020. 352 с. URL : https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/47569

Зорівчак Р. П. Транслітерація українських власних назв та реалій англійською мовою. Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах. Тези І Міжнарод. конф. Львів, 1994. С. 180–181.

Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми: [навч. посіб.]. Вид. 5-е, випр. Вінниця : Нова книга, 2018. 651 с. URL : http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/Karaban_2004_576.pdf.

Карабан В. І., Олійник Т. С. Етноспецифічність власних імен та передача їхніх антономастичних значень у перекладі. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Іноземна філологія. 1998. Вип. 27. С. 25–27.

Al-Shaikhli K. Proper Names and Translation. Jerash for Research and Studies Journal ثوحبلل شرج ةلجم 2013 .تاساردلاو . Vol. 14. Iss. 1. Article 6.

Corcodel S. On proper names translation methods and techniques. Integrare prin cercetare şi inovare. Ştiinţe umanistice. 10-11 noiembrie 2014, Chișinău. Chisinau, Republica Moldova: Universitatea de Stat din Moldova, 2014. P. 56–59.

Gambier Y. Translation strategies and tactics. Handbook of Translation Studies. Edited by Yves Gambier and Luc van Doorslaer. 2018. Vol. 1. P. 412–418. URL: https://www.researchgate.net/ publication/326381184_Handbook_of_Translation_Studies_-_Vol_1.

Ray M. K. Studies in Translation. New Delhi: Atlantic Publishers and Distributors, 2014. 320 p.

Munday J. Introducing Translation Studies : Theories and Applications. New York: Routledge. Fifth Edition, 2016. 394 p.

Newmark P. A Textbook of Translation. New York : Prentice Hall. 2003. 311 p.

Parianou A. Translating Proper Names: a Functionalist Approach. Names. 2007. № 55(4). P. 407–416. DOI: https://doi.org/10.1179/NAM.2007.55.4.407.

Sanaty P., B. How to translate personal names. Translation Journal. 2009. Vol. 13. № 4. URL : https:// translationjournal.net/journal/50proper.htm.

Särkkä H. Translation of proper names in non-fiction texts. Translation Journal. 2007. Vol. 11. № 1. URL : https://translationjournal.net/journal/39proper.htms.

Sato E. Proper Names in Translational Contexts. Theory and Practice in Language Studies. 2016. Vol. 6. № 1. P. 1–10.

Sulikowski P. & Szwajczuk A. Proper names in professional translation. Eigennamen in der Fachübersetzung. Hamburg, 2018. 208 p.

Tang G. Translation of the Proper Nouns in Legal English. Theory and Practice in Language Studies. 2021. Vol. 11. № 6. 711–716. DOI: 10.17507/tpls.1106.15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-16