НАЗВА «ЗОРЕЦВІТ»: ПОШИРЕНІСТЬ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена використанню неологізму зорецвіт для найменування різноманітних феноменів в Україні. Зазначено, що неологізм зорецвіт ще не був предметом аналізу в українському мовознавстві, за винятком хіба що статті Ю. Ф. Прадіда «Неологізм зорецвіт: історія і сучасність». Тим паче не досліджено й різноманітні назви «Зорецвіт», поширені на теренах України. У статті звернено увагу на те, що неологізм зорецвіт уперше, очевидно, використав Юрій Клен у 30-і роки ХХ ст. 1980 р. фірма «Мелодія» тиражувала платівку «Криниця моя жива», на якій записана пісня на слова Михайла Ткача «Летять лелеки в зорецвіт». 1986 р. побачило світ шеститомне видання творів Вільяма Шекспіра, до якого включені і його сонети в перекладі Дмитра Павличка, де в 21 сонеті вжитий неологізм зорецвіт. На думку автора статті, Михайло Ткач і Дмитро Павличко утворили слово зорецвіт за аналогією до широковживаного на той час слова зорепад, оскільки твори Юрія Клена з політичних міркувань були заборонені, а тому навряд чи з ними були знайомі названі автори. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що назва «Зорецвіт» набула широкого поширення лише в 20-і роки ХХІ ст., особливо в другій їх половині, на всій території України, але найчастіше (три і більше найменувань) вона трапляється на Вінниччині, Волині, Донеччині, Житомирщині, Запоріжжі, Івано-Франківщині, Київщині, Луганщині, Львівщині, Миколаївщині, Полтавщині, Рівненщині, Тернопільщині, Харківщині, Херсонщині та Черкащині. По дві назви «Зорецвіт» зафіксовано на Дніпропетровщині, Одещині, Сумщині, Хмельниччині, Чернівеччині, Чернігівщині та в м. Києві, по одній – на Закарпатті, Кіровоградщині та в Криму. Як свідчить фактичний матеріал, «Зорецвітом» найчастіше називають вокальні, хорові, танцювальні та інші творчі колективи, рідше – санаторії, пансіонати, навчально-виховні комплекси, благодійні фонди, кампанії, предмети рослинного світу і т. ін.