НАЗВА «ЗОРЕЦВІТ»: ПОШИРЕНІСТЬ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.18

Ключові слова:

неологізм зорецвіт, Юрій Клен, використання неологізму зорецвіт у поетичних творах, назва «Зорецвіт», поширеність назви «Зорецвіт» на теренах України.

Анотація

Стаття присвячена використанню неологізму зорецвіт для найменування різноманітних феноменів в Україні. Зазначено, що неологізм зорецвіт ще не був предметом аналізу в українському мовознавстві, за винятком хіба що статті Ю. Ф. Прадіда «Неологізм зорецвіт: історія і сучасність». Тим паче не досліджено й різноманітні назви «Зорецвіт», поширені на теренах України. У статті звернено увагу на те, що неологізм зорецвіт уперше, очевидно, використав Юрій Клен у 30-і роки ХХ ст. 1980 р. фірма «Мелодія» тиражувала платівку «Криниця моя жива», на якій записана пісня на слова Михайла Ткача «Летять лелеки в зорецвіт». 1986 р. побачило світ шеститомне видання творів Вільяма Шекспіра, до якого включені і його сонети в перекладі Дмитра Павличка, де в 21 сонеті вжитий неологізм зорецвіт. На думку автора статті, Михайло Ткач і Дмитро Павличко утворили слово зорецвіт за аналогією до широковживаного на той час слова зорепад, оскільки твори Юрія Клена з політичних міркувань були заборонені, а тому навряд чи з ними були знайомі названі автори. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що назва «Зорецвіт» набула широкого поширення лише в 20-і роки ХХІ ст., особливо в другій їх половині, на всій території України, але найчастіше (три і більше найменувань) вона трапляється на Вінниччині, Волині, Донеччині, Житомирщині, Запоріжжі, Івано-Франківщині, Київщині, Луганщині, Львівщині, Миколаївщині, Полтавщині, Рівненщині, Тернопільщині, Харківщині, Херсонщині та Черкащині. По дві назви «Зорецвіт» зафіксовано на Дніпропетровщині, Одещині, Сумщині, Хмельниччині, Чернівеччині, Чернігівщині та в м. Києві, по одній – на Закарпатті, Кіровоградщині та в Криму. Як свідчить фактичний матеріал, «Зорецвітом» найчастіше називають вокальні, хорові, танцювальні та інші творчі колективи, рідше – санаторії, пансіонати, навчально-виховні комплекси, благодійні фонди, кампанії, предмети рослинного світу і т. ін.

Посилання

Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти). Рівне : Вид-во Олега Зеня, 2007. 136 с.

Бакуменко Д. О. Зорецвіт : поезії. Київ : Радянський письменник, 1965. 106 с.

Вільний тлумачний словник : Новітній онлайновий словник української мови (2013 – 2018). URL : http://sum.in.ua/f/ (дата звернення: 29.01.2020).

Войтович В. М. Українська міфологія. Київ : Либідь, 2002. 664 с.

Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект). Рівне : НВЦ «Перспектива», 2004. 524 с.

Вокальчук Г. М. Словотворчість українських поетів ХХ століття. Острог : Національний університет «Острозька академія», 2008. 536 с.

Гаврилюк Н. В., Оздемір О. В. Індивідуально-авторські номінації з компонентом зоря в українській поезії. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Рівне, 2016. Вип. 10. С. 117–121.

Данилюк Н. О. Поетичне слово в українській народній пісні. Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2010. 512 с.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури. Київ : Довіра, 2006. 703 с.

Ковалевська Т. Ю. Стилістичний потенціал космічних назв в українській поезії ХІХ–ХХ ст. : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 1994. 18 с.

Кравець Л. В. Фітоморфні метафори в українській поезії ХХ ст. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. Вип. 6. C. 204–209.

Прадід Ю. Ф. Неологізм зорецвіт : історія і сучасність. Мовознавство. 2021. № 1. С. 36–45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-18