ОБРАЗ-СИМВОЛ ЄВХАРИСТІЇ У ТВОРІ «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ» ВАСИЛЯ БАРКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.30

Ключові слова:

Василь Барка, Святе Письмо, Євхаристія, художній образ, образ-символ

Анотація

У статті досліджено вплив християнської віри на життя людини, її вчинки навіть у найважчих обставинах життя, значення Євхаристії в житті героїв твору та спосіб її засвідчення в текстах української літератури. Твір Василя Барки «Жовтий князь» зацікавлення яким помітно активізувалося в нинішній постколоніальний період, вивчено в релігійному аспекті. За допомогою порівняльного аналізу пояснено значення Євхаристії в богослов’ї та українській літературі, показано її значущість у житті людей, їхніх учинках, словах, думках, настановах. З’ясовано, що символ чаші у творі виконує функцію об’єднання людей для спільної мети – збереження та захисту святині від тогочасної панівної верхівки, її загарбницької діяльності. У статті схарактеризовано образи-символи Євхаристії, чаші, церкви, хліба, української хати, місяця. Також розкрито конотативне значення жовтого кольору-символу. Проаналізовано символ любові в контексті почуттів переживання, турботи й опіки. З’ясовано, що герої вірять у воскресіння людини й переконані, що після смерті людини душа переходить до вічного кращого життя. У статті наведено уривок із проповіді священника, яка є причастям словом, щоб показати, наскільки важливими для людей були церква та Євхаристія. Проповідь є своєрідним посланням від Бога, заспокоєнням для людей і сприйняттям ситуації з усіма її наслідками. Автор чітко показав ставлення людей до тогочасної влади, розкрив її лихі наміри. У статті проаналізовано стан людини в ситуації голоду, смерті та неможливості протидіяти насильству. Значущість релігійного аспекту цього твору дає можливість стверджувати, що герої померли для земного життя, але живуть у вічності.

Посилання

Барка В. Жовтий князь : документальний роман. Нью-Йорк ; Харків, 2008. Т. 1, 2. 772 с.

Білодід І., Винник В., Юрчук Л. Словник української мови : в 11-и т. / за ред. І. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1974. Т. 5. 840 с.

Жулинський М. У світлі віри. Василь Барка. Жовтий князь. Київ : Дніпро, 1991. С. 21–22.

Єрмоленко С., Бибик С., Тодор О. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С. Єрмоленко. Київ : Либідь, 2001. 224 с.

Набитович І. Універсум sacrum’y в художній прозі (від модернізму до постмодернізму) : монографія. Дрогобич ; Люблін : Посвіт, 2008. 600 с.

Овсієнко Н. Чорна сповідь моєї Вітчизни. Урок психологічного дослідження роману. Василь Барка. Жовтий князь. Дивослово. 2008. № 7. С. 9–13.

Плющ Л. Заразар-заказар. Сучасність. 1987. № 10. С. 13–25.

Пушко В. Архетипи в романі. Василь Барка. Жовтий князь. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературознавство». 2001. № 10. С. 23–25.

Шмеман О. Євхаристія. Таїнство Царства. Львів : Свічадо, 2015. 271 с.

Ясперс К. Введение в философию. Минск : Пропилеи, 2000. 192 с.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. Минск : Политиздат, 1991. 527 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27