TRANSLATOR IRYNA STESHENKO OF THE NATIVE WORD (BASED ON ARCHIVAL SOURCES)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.7Keywords:
archival sources, epistolary, Ukrainian language, language policy, linguocide, accent, onomasticsAbstract
The article examines the epistolary heritage of Iryna Steshenko, analyzes a number of fiction, reference and scientific literature that helps to highlight the problem of linguistic genocide of the Ukrainian language under the Soviet system. Attention is drawn to the translator’s civic position in the struggle for the native word and to the support of her efforts by Ukrainian cultural figures. The object of the study is the peculiarities of the use of accents, lexical composition, and syntactic constructions of the Ukrainian language and their distortion by the Soviet system for a certain ideological purpose. The epistolary of Iryna Steshenko sheds light on the mechanisms of interference with spelling and lexical norms, when specific lexemes of the Ukrainian language were removed and replaced with artificially merged formations. Sociolinguistic approaches help to reveal the specifics of the language policy of the Moscow-Bolshevik regime in Ukraine in the twentieth century and its consequences in our present. The archival sources used in the study make it possible to analyze which norms of the Ukrainian language Iryna Steshenko defends and which she considers an artificial layering of Russian calques.The analysis of dictionaries of the Ukrainian language compiled after 1933 shows that scientific works are ideologized and contain an overt tendency to blur the distinction between the Ukrainian and Russian languages. A significant part of the article is devoted to the onomastic problem that Iryna Steshenko draws attention to, in particular, the changes in the ancient Ukrainian names of the capital’s neighborhoods: Holosiiv, Kytaiiv, Sviatoshyn, Pyrohiv. An analysis of the linguistic policy of the time suggests that the reason for the formation of new, atypical place names is the result of deliberate interference with the linguistic organism of the Ukrainian language. The significance of Iryna Steshenko’s letters lies in the fact that she tried to stop the negative trends that were destroying and assimilating the Ukrainian language, made them public by appealing to the opinions of authorities, drew attention to the problem, and, importantly, counteracted the Russification of her native language with her translations of world classics.
References
Білецький О. Волинський П., Пивоваров М., Сингаївська Г., Федоритенко К. Українські письменники (Українські письменники : біо-бібліографічний словник) : у 5-ти томах. Київ : Держвидав худож. літ, 1963. Т. 3. Дожовтневий період (XIX – поч. XX ст.). Н – Я. 806 с. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001829.
Білодід І. Словник української мови : в 11 т. / ред. рада : І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Богуславский С. Весь Киев : адресная и справочная книга. Киев : Типография 1-й Киевской артели Печатного дела, 1913. 1004 c. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000052.
Брокгауз Ф., Ефрон И. Энциклопедический словарь : в 36-х т. С.-Петербург : Типо-Литография И. А. Ефрона, 1896. Т. І7-а. 497 с. URL: http://history.org.ua/LiberUA/EntsSlBrEf17a_1896/ EntsSlBrEf17a_1896.pdf.
Головащук С. Складні випадки наголошення : Словник-довідник. Київ : Либідь, 1995. 192 с.
Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук). Харків, 2009. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Holoskevych_Hryhorii/Pravopysnyi_slovnyk/.
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ, 2019. С. 40–41.
Гураль О. Ірина Стешенко. Де жили Старицькі, Лисенки, Косачі, Стешенки й Черняхівські… За моєї пам’яти… Ніstоr!аns, 2015. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/istoriya-i-pamyat- vazhki-pitannya/1558-iryna-steshenko-de-zhyly-starytski-lysenky-kosachi-steshenky-i-cherniakhivski- za-moiei-pam-iaty (дата звернення: 30.07.2015).
Ернст Ф. Київ : провідник. Київ : Всеукраїнська академія наук, Комітет святкування 10-ти річного ювілею ВУАН, 1930. 800 с. URL: https://stud.uu.edu.ua/upload/dozvillya/Ekscursiyni_programi/ Kiyiv/Kiev1930.pdf.
Захарченко М. Киев теперь и прежде. Киев, 1888. 348 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ UKR0001103.
Ірклієвський В. Етимологічний словник українських прізвищ – прізвищезнавство. Мюнхен, 1987. 903 с. URL: https://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/irkliyevskyj-v-etymologichnyj-slovnyk- ukrayinskyhyi-prizvyshh-prizvyshheznavstvo/.
Караванський С. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. Львів : БаК, 2016. 224 с. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014447.
Караванський С. Кукіль чи пшениця. Літературна Україна. 2005. 8 вересня. С. 6.
Караванський С. Секрети української мови. Київ, 1994. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/ Karavanskyy_Sviatoslav/Sekrety_ukrainskoi_movy/.
Кримський А., Єфремов С. Російсько-український академічний словник. 1924–33 рр. Електронна версія підготовлена О. Телемко. Київ, 2007. URL: https://archive.org/details/192433/page/238/ mode/2up.
Лисенко М. Листи / упоряд. Р. М. Скорульська; голов. ред. А. П. Лащенко. Київ : Музична Україна, 2004. 680 с.
Лисенко М. Лист М. до М. Старицької. 24 серпня 1909 р. ММС. Л – 70. Кн. – 6225. 1 арк., автограф.
Масенко Л. Мовна політика в УССР : історія лінгвоциду. Українська мова у ХХ сторіччі : історія лінгвоциду / за заг. ред. Л. Масенко. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. С. 9–36.
Підпала Н. Голосіїв чи Голосієво? Вечірній Київ, 1990, № 75. С. 2.
Прохоров А. Большая советская энциклопедия : в 30-ти томах (3-е изд.) / ред.: А.М. Прохоров (глава ред.), И. Абашидзе, А. Александров и др. Москва : Советская энциклопедия, 1973. Т. 14. 709 с. URL: https://archive.org/details/B-001-032-731-ALL/page/n5/mode/2up.
Прохоров А. Большая советская энциклопедия : в 30-ти томах (3-е изд.) / ред. : А.М. Прохоров (глава ред.), И. Абашидзе, А. Александров. Москва : Советская энциклопедия, 1974. Т. 15. 705 с. URL: https://archive.org/details/B-001-032-605-ALL/page/n107/mode/2up.
Рильський М. Збірник творів у 20-ти томах. / голов. ред. Л. Новиченко. Київ : Наукова думка, 1990. Т. 20. (Листи 1957 – 1964). 896 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Rylskyi_Maksym/Zibrannia_ tvoriv_u_dvadtsiaty_tomakh_T_20/.
Старушенко Михайло. До Таpаса и Голосіев : [вірші]. Київ : Губерн. тип., 1865. 23 с.
Стешенко І. Київ та його околиці (помітки до вживання деяких слів). Київ, 1974. ММС. КН-11498. РД-1106, 2 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до Ніни Хорунженко. Харків, 06 квітня 1949 р. Чернетка. ММС. КН-7335 Л-1181, 5 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до редакції «ВРЕ». Харків, 30 травня 1952 р. Чернетка. ММС. КН-7411. Л-1257, 2 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до тов. Латинського. Київ, 12 лютого 1955 р. Чернетка. ММС. КН-7486. Л-1332, 3 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до тов. Пащина. Київ, 19 грудня 1957 р. Чернетка. ММС. КН-7529. Л-1375, 2 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до Максима Рильського. Київ, 31 травня 1961 р. Чернетка. ММС. КН-8271. Л-2067, 1 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до Президії Спілки письменників України. Київ, 27 червня 1966 р. Чернетка. ММС. КН-8231. Л-2027, 1 арк., автограф.
Стешенко І. Лист до Миколи Бажана. Київ, 02 грудня 1981 р. Чернетка. ММС. КН-9822. Л-3617, 5 арк., автограф.
Тен Борис Називаймо, як зве народ. Рідне слово. 1974. Вип. 8. С. 95–97. URL : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine8-18.pdf.
Фоменко А. В тіні дерев : секрети Голосієва. Вечірній Київ. 2018. URL : https://vechirniy.kyiv.ua/news/21320/ (дата звернення: 15 квітня 2018).
Хвиля А. Викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті (1933). Українська мова у ХХ сторіччі : історія лінгвоциду / за ред. Л. Масенко. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. С. 113–132.
Хорунжий Ю. Шляхетні українки : есеї-парсуни. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. 208 с. URL : https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000012805
