«ДУХОВНА ЕНЕРГЕТИКА» ОЛЕСЯ ГОНЧАРА В АДРЕСОВАНІЙ ЛІРИЦІ ПОЕТІВ ПРИДНІПРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.53.1Ключові слова:
Олесь Гончар, поезія, адресована лірика, Придніпров’я, адресатАнотація
Проза, поезія, літературно-критичні статті, публіцистика Олеся Гончара має загальнолюдську вартість і хвилює читачів близько 80-ти років, оскільки у ній філософське осмислення дійсності, проникнення в таємницю людської душі, важливість і масштабність порушених проблем, любов до рідної землі й народу. Постать Митця, його естетичні засади інтерпретовано в адресованій ліриці поетів Придніпров’я – С. Бурлакова, К. Дуба, В. Коржа, М. Миколаєнка, Н. Нікуліної, О. Омельченко, М. Сарма-Соколовського, В. Старченка, Г. Шепітько, М. Яланської. Письменники Січеславщини увіковічили в поетичному слові людську і творчу долю визначного громадського й державного діяча, Майстра слова, подали спогади про незабутні зустрічі, бесіди з ним, біографічні реалії його життя, враження від прочитаних його творів. Адресована лірика поетів Січеславщини сприймається як єдиний текст зі спільними мотивами, образами, художніми прийомами. С. Бурлаков, К. Дуб, Г. Шепітько мають декілька віршів-присвят Олесеві Гончару, а найбільше інвокативної лірики, у якій адресант звертається до Митця, у В. Коржа. Розглянуто вірші-присвяти, що виконують функцію маркера міжтекстових реляцій, асоціюються із творами і героями Олеся Гончара, допомагають реципієнтові сприймати твір, виявляти в ньому приховані значення. У досліджуваних поезіях-присвятах наявні предметно-зображальний і комунікативно-зображальний елементи: опис певних життєвих реалій (народження, початок творчості в Ломівці, зустрічі з письменниками Дніпропетровська), людський образ, уявне спілкування суб’єкта поетичного висловлювання з адресатом, особистісні почуття авторів до Олеся Гончара, власне бачення й розуміння цієї знакової постаті України. Поезії містять «маркованість адресної настанови заголовком вірша» (В. Назарець) – «Голос Гончара», «Молитовна зоря Гончара», «Слово Олеся Гончара», «Гончар промовляє в ООН», «Усмішка Олеся Гончара»; звернення до адресата під назвою, де уточнено мотив написання декадації – «О. Т. Гончару на 75-річчя, «На незабудь Олеся Терентійовича Гончара», «90-річчю від дня народження О.Т. Гончара», «Валентині Данилівні Гончар», «Ідея створити балет за новелою «Модри Камень», «Світлій пам’яті Олеся Гончара», «Олесю Гончару присвячую…» тощо.
Посилання
Біляцька В. Вірші-присвяти Анатолія Шкуліпи. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2022, Вип. 51. С. 9–15.
Гончар О. Т. Щоденники: у 3-х т. / упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матер. В. Д. Гончар; худож. оформ. М. С. Пшінки. Київ : Веселка, 2002. Т. 1 (1943–1967). 455 с.
Гончар О. Т. Щоденники: у 3-х т. / упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матер. В. Д. Гончар; худож. оформ. М. С. Пшінки. Київ : Веселка, 2003. Т. 2 (1968–1983). 607 с.
Корж В. Чиста сила: поезії. Київ : Український письменник, 2010. 590 с.
Корж В. Спомини про неймовірне (Олесь Гончар у моїй письменницькій долі). Сторінки історії. Олесь Гончар : науково-публіцистичне видання / за заг. ред. І.С. Попової. Дніпро : Ліра, 2018. С. 93–105.
Ментальний України дух : Поетичне слово про Олеся Гончара : науково-публіцистичне видання / упор. В. П. Біляцька, Н. П. Олійник. Дніпропетровськ : Середняк, 2013. 68 с.
Назарець В.М. Генологічні типи адресованої лірики в українській літературі ХІХ–ХХ століть. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія, 2017. №27. Т.1. С. 25–28.
Нікуліна Н. П. Знамення калини : Вибране. Дніпропетровськ : Січ, 2000. 231 с.
Олесь Гончар і Придніпров’я / упор. С. М. Мартинова. Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2008. 58 с.
Скорина Л. Присвята як маркер міжтекстових зав’язків пам’ятi (на матеріалі українського письменства 1920-х років). Слово і Час. 2017. № 7. С. 3–11.
Старченко В. Білобережжя : поезії. Дніпропетровськ : Інновація, 2010. 192 с.