ДЕВЕРБАТИВИ З СУФІКСАМИ -К(А), -НК(А), -ІВК(А), -АЧК(А) В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ІВАНА ФРАНКА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4557.2017.40.116994Ключові слова:
девербатив, семантичні відношення, морфонологічні перетворення, стилістичний потенціалАнотація
У статті на матеріалі поетичних, прозових і драматичних творів досліджено словотвірний, семантичний та стилістичний потенціали лексем із суфіксами -к(а), -нк(а), -івк(а), -ачк(а), що мають опредметнене значення дії/ процесу і стану; систематизовано похідні субстантиви на основі співвідношення твірних та похідних основ і лексичної семантики в художньому мовленні письменника; описано основні семантичні групи цих похідних; виявлено морфонологічні зміни в їхній словотвірній структурі.
Посилання
Ґрещук В. Поетична творчість Івана Франка і розвиток лексики української мови кінця ХІХ – початку ХХ ст. / В. Ґрещук // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин : матеріали Міжнар. наук. конференції. Львів, 25–27 вересня 1996. – Львів, 1998. – С. 686–690.
Ковалик І., Ощипко І., Ґрещук В. Лексика поетичних творів Івана Франка / І. Ковалик, І. Ощипко, В. Ґрещук. – Львів, 1990. – 264 с.
Коновалова О. Конструктивний синтаксис Івана Франка як об’єкт лінгво-стилістичної інтерпретації / О. Коновалова // Проблеми гуманітарних наук : наукові записки ДДПУ імені І. Франка. – Дрогобич, 2009. – Вип. 24. Філологія. – 191 с. – С. 103–117.
Олексенко В. Словотвірні категорії іменника / В. Олексенко. – Херсон : Айлант, 2005. – 336 с.
Полюга Л. Слово у поетичному тексті Івана Франка / Л. Полюга. – К., 1977. – 165 с.
Словник української мови : в 11 тт. / АН УРСР ; Інститут мовознавства ; за ред. І.К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1970–1980.
Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / І. Франко // АН УРСР ; Ін-т л-ри імені Т.Г. Шевченка ; редкол.: Є. Кирилюк (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 1976–1986.
Ціхоцький І. Мова прози Івана Франка (стилістичні новації) / І. Ціхоцький. – Львів, 2006. – 280 с.
