ЗАПОЗИЧЕННЯ З ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ В БУКОВИНСЬКИХ ГОВІРКАХ (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С. ЮЖИНЕЦЬ КІЦМАНСЬКОГО Р-НУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.19Ключові слова:
запозичені слова, діалектизм, полонізм, говірка, лексична система мови.Анотація
У статті проаналізовано запозичення з польської мови в буковинських говірках (на матеріалі говірки с. Южинець Кіцманського р-ну Чернівецької області), лексика яких зберігає самобутнє світобачення нації, релікти духовної культури, розуміння етичних норм народу, стосунки з іншими народами, відтворює суспільно-політичні зміни в житті нації. Аналіз лексики говірок дав змогу зробити висновки про основні тенденції розвитку лексичної системи мови. З опертям на Етимологічний словник української мови, Словник буковинських говірок та Словник української мови визначено два генетичні класи діалектизмів-полонізмів та встановлено шлях їхнього семантичного і структурного розвитку. Актуальність дослідження спричинена потребою вивчення говіркового мовлення, зокрема лексики буковинських говірок, що дає змогу доторкнутися до джерел національної пам’яті, осмислити історичний шлях буковинців. У лексичній системі говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області виокремлено декілька генетичних груп діалектизмів-полонізмів: 1) слова, що запозичені з польської мови з тим самим значенням, з-поміж них – назви, адаптовані лексико-семантичною системою говірок (у значеннях діалектизмів-полонізмів відбулися семантичні зрушення); 2) запозичені слова (з німецької, латинської, французької), для яких польська мова є посередницею. Відзначено, що польські слова стають твірними для похідних, значення діалектизмів-похідних сформовані на основі асоціативного зв’язку зі значенням твірних-полонізмів. Доведено, що діалектизми-полонізми пристосовані до фонетико-граматичної системи говірок. Лексико-семантична адаптація назв у буковинських говірках стосується як мови-донора, так і мови-посередниці. Окрім того, серед лексем у буковинських говірках зафіксовано запозичення, які пройшли довгий шлях розвитку: класична мова – європейські мови – польська мова – українська мова. Констатовано, що діалектизми-полонізми говірки с. Южинець належать до різних частин мови, формують основні лексико-семантичні групи.
Посилання
Гонтарук Л. Характер запозичень із польської мови в українську ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Проблеми слов’янознавства. 2004. Вип. 54. С. 78–103.
Громик Ю. Лексичні запозичення з польської мови в поліській говірці с. Липне.
Pogranicza słowiańskie w opisach językoznawczych. W 110 rocznicę urodzin Profesora Władysława Kuraszkiewicza (1905–1997). Lublin; Włodawa : Polihymnia, 2015. S. 67–72.
Дзендзелівський Й. І. Вагилевич – перший дослідник іншомовних запозичень в українській мові (Переймання зі слов’янських мов). Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. 2000. № 36. S. 157–177.
Дика Л. До проблеми польських запозичень в українських говірках. Studia nad polszczyznq kresową. T. XII. Warszawa. 2010. S. 251–258.
Діалектологічно-фольклорні матеріали говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області : науково-популярне видання / уклад.: О.В. Піцик, В.В. Ковач, Н.О. Руснак, Ю.М. Руснак, Є.Д. Квітень. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2019. 336 с.
Козачук Г. Лексична інтерференція в західнополіських говірках. Український діалектологічний збір- ник. Кн. 3. Пам’яті Тетяни Назарової. Київ : Довіра, 1997. С. 139–144.
Костюк Д. Польська мова – посередник германізмів в українській мові XVII ст. Лексика української мови в її зв’язках із сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами : тези доповідей. Ужго- род, 1982. С. 131–132.
Лесів М. Основні характерні особливості системи лемківських говірок. Studia Methodologica : альма- нах / уклад.: С.Є. Панцьо, Н.О. Свистун. Тернопіль : ТНПУ, 2009. Вип. 27: Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. С. 15–29.
Мойсієнко В. Поліські ізолекси в синхронії та діахронії. Сучасні проблеми мовознавства та літера- турознавства : збірник наукових праць / відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород, 2016. Вип. 21: Ареа- логія й ономастика. С. 19–24.
Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові. Рідна мова. 1936. Ч. 1 (37). С. 13–18.
Олексієнко С. Про лексико-семантичний розвиток запозичень (на матеріалі східнослов’янських пам’яток). Мовознавство. 1985. № 4. С. 60.
Піддубна В. Полонізми в українській лексикографії 20–40-х рр. ХХ ст. : дис. ... канд. наук : 10.02.01 «Українська мова». 2000. Титаренко В. Лексика іншомовного походження в північноукраїнських пам’ятках ХVI–XVII ст. : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». 2007. 287 с.
Тищенко Т. Іншомовні лексеми в номінаційних та ареалогічних процесах у східноподільських говір- ках. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова : збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. Вип. 7. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. С. 364–374.
Ткач Л. Вплив польської мови на українську літературну мову Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. (зовнішні чинники). Мовознавство. 2000. № 6. С. 22–29
Українська мова: Енциклопедія / Ред. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк. Київ : Україн- ська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000. 752 с.
Худаш М. Спостереження над лексичними полонізмами в українській актовій мові кінця XVI – початку XVII ст. Київ, 1960. 253 с.
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ СЛОВНИКІВ
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови. У 7 т. / ред. О.С. Мельничук та ін. Київ : Наукова думка. 1982. 1982–2013.
СБГ – Словник буковинських говірок / заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці : Рута, 2005. 688 с. CУМ – Словник української мови / відп. ред. В.В. Жайворонок. Київ : ВЦ «Просвіта», 2012. 1320 с.
