ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ТАТАРКА ЗАБАРЖАДА: ТВОРЧІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВЗАЄМИН (ЗА ТВОРАМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ШЕВЧЕНКІАНИ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.17Ключові слова:
Тарас Шевченко, Забаржада, заслання, шевченкіана, домисел, вимисел, інтимно-любовний дискурс.Анотація
Стаття є частиною системного дослідницького проєкту «Інтимно-любовні дискурси в українській літературній шевченкіані». Така проблематика досі ще не ставала предметом студіювання саме в різножанрових творах про Тараса Шевченка. У низці шевченкознавчих праць констатовано, що вказана тема протягом понад століття «приносилася в жертву» задля ширшого показу соціального буття українського генія, а це своєю чергою призводило до певного збіднення і спрощення його образу взагалі, а в життєписних творах зокрема. У розвідці відзначено особливості взаємин Шевченка з жінками в період його заслання і солдатчини. Зокрема звернута увага на те, що письменники, які інтерпретували історії взаємин поета-художника з жінками Сходу, обов’язково враховували й показували впливи місцевих етнічних правил і традицій. Зауважено, що історія стосунків поета з татарською дівчиною Забаржадою, про яку збереглися вкрай скупі документально-спогадові відомості, її інтерпретації у творах шевченківської біографіки мають низку характерних рис, властивих для цього жанроутворення. Особливо наголошено на значній митецькій ролі художніх домислів і вимислів при творенні взаємин Шевченка і Забаржади, вказано на різні рівні художнього їх утілення в різних творах. Простежено певну еволюцію трактування аналізованої історії в епічних творах 1960-х і 1990-2010-х років, в умовах творчої несвободи і свободи. Детальніше проаналізовано художнє втілення історії Шевченка й Забаржади в романах «Тарасові шляхи» О. Іваненко, «І темнії ночі… І ласки дівочі» А. Цвід, у драматичній повісті «Сердитий Бог» М. Братана, а також ‒ задля міжлітературного зіставлення ‒ в романі «Акин Терезі» росіянина Б. Вадецького. У студії вміщено інформацію про структурні риси художньо-біографічних текстів ‒ родо-жанрові, хронотопні, явища документальності.
Посилання
Братан М. Сердитий Бог : Драматична повість. Степ. 1997. №7. С. 6–50.
Вадецкий Б. Акын Терези. Шевченко в ссылке : Роман. Москва : ГИХЛ, 1961. 304 с.
Іваненко О. Тарасові шляхи: Роман. Київ : «Веселка», 1982. 743 с.
Ковтун Ю. Кохані жінки Шевченка : Тарасові музи. Київ : Вид-во «Україна», 2004. 207 с.
Козак М. Дано любить, терпіть, страждать…: Драма особистого життя Тараса Шевченка. Луцьк : Вид-во «Волинська книга», 2007. 100 с.
Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя. Київ : ТОВ «Кліо», 2014. 672 с.
Наумова А., Реп’ях С. Жінки в житті Тараса Шевченка. – Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2014. С. 119–152. Реп’ях С. Марево (Т. Г. Шевченко і жінки). Станіслав Реп’ях. Тарасові сліди: Есе. Чернігів: Ред.-вид. обл. управління по пресі. 1993. С. 77–135.
Спогади про Тараса Шевченка / Упоряд. В. С. Бородіна і М. М. Павлюка. Київ: Дніпро, 1982. 547 с.
Т. Г. Шевченко. Біографія / За ред. Є. П. Кирилюка. Київ : Наукова думка, 1984. 560 с.
Тулуб З. В степу безкраїм за Уралом : Роман. Київ : Дніпро, 1984. 509 с.
Цвід А. І темнії ночі… І ласки дівочі: Роман-перформанс у картинах та етюдах. Кохані жінки Тараса Шевченка. Трилогія. Книга друга. Київ : ТОВ «Видавництво «Прометей», 2017. 368 с.
Шагинян М. Тарас Шевченко. Москва : ОГИЗ, 1946. 360 с.
Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Т. 2: Г-З / НАН України, редкол. : М. Г. Жулинський (голова) та ін. Київ, 2012. 760 с.
Шевченко Т. Кобзар. Київ : «Радянська школа», 1987. 608 с.