НОВІТНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.9Ключові слова:
лінгвоконцептологія, концепт, лінгвоперсонологія, мовна особистість, лінгвометафорологія, метафора, медіалінгвістика, медіатекст.Анотація
У статті подано аналітичний огляд новітніх напрямів сучасної лінгвістики (лінгво- концептології, лінгвоперсонології, лінгвометафорології та медіалінгвістики), представники яких поступово формують теоретико-методологічну базу та категорійно-термінологічний апарат, накопичують емпіричний матеріал. Проте багато теоретичних положень потребують усебічного наукового осмислення, узагальнення й систематизації, а термінологія – уточнення та уніфікації. На підставі аналізу основних публікацій у кожній із зазначених галузей лінгвістики описано актуальні напрями та проблеми дослідження, зроблено спробу спрогнозувати динаміку їх розвитку. Встановлено, що в лінгвоконцептології дискусійними проблемами є визначення сутності й ознак концепту, його типів і засобів репрезентації, методів аналізу та опису, структурування концепту й концептосфери; у лінгвоперсонології – з’ясування природи та типів мовної особистості, її моделювання, методики аналізу й опису; у лінгвометафорології – визначення природи метафори, механізмів метафоризації та типів метафоричної мотивації, моделювання метафоризації, виявлення особливостей метафоричної концептуалізації та репрезентації; у медіалінгвістиці – уточнення лінгвістичного статусу мови масмедіа та її функційно-стильових особливостей, специфіки медіатексту, його типів і жанрів, встановлення лінгвомедійних технологій впливу на свідомість адресата. У лінгвоконцептології перспективними напрямами є описове й порівняльне дослідження індивідуальної та національної концептосфер, концептографічна практика, укладення концептуаріїв; у лінгвоперсонології – вивчення ідіолектних мовних особистостей, різних етнокультурних і соціальних типів; у лінгвометафорології – дослідження метафори й метафоризації в семантичному, когнітивному та лінгвокультурному аспектах на матеріалі наукового, політичного й художнього дискурсів, метафорична лексикографічна практика, укладення метафоричних словників; у медіалінгвістиці – аналіз мовленнєвої поведінки учасників медіакомунікації, різних типів і жанрів медіатекстів.
Посилання
Воркачев С. Г. Российская лингвокультурная концептология: современное состояние, проблемы, вектор развития. Известия Российской академии наук. Серия литературы и языка. 2011. Т. 70. № 5. С. 64–74.
Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ (современная английская медиаречь). Москва, 2008. 263 с.
Кравцова Ю. В. Метафорическое моделирование мира в художественном тексте: семантико-когнитивный анализ. Киев : Издательство Национального педагогического университета имени М.П. Драгоманова, 2014. 320 с.
Кравцова Ю. В. Методологические основания лингвометафорологии. Система і структура східнослов’янських мов : збірник наукових праць / відп. ред. Ю.В. Кравцова. Київ : Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2015. Вип. 9. С. 68–76.
Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века (опыт парадигмального анализа). Язык и наука конца XX века / под ред. Ю.С. Степанова. Москва : Издательство РГУ, 1995. С. 144–238.
Лингвоперсонология: типы языковых личностей и личностно-ориентированное обучение / под ред. Н.Д. Голева, Н.В. Сайковой, Э.П. Хомич. Барнаул ; Кемерово : Издательство БГПУ, 2006. 435 с.
Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. Москва : АСТ ; Восток-Запад, 2007. 316 c.
Скляревская Г. Н. Метафора в системе языка. Санкт-Петербург : Наука, 1993. 256 с.
Теорія медіалінгвістики / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов ; за ред. Л.І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2021. 214 с.