ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЕПІСТОЛЯРІЮ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.22

Ключові слова:

листування, письменницький епістолярій, адресат, вітчизняна епістолярна традиція, епістола

Анотація

Метою статті є дослідження основних етапів і провідних тенденцій історичного розвитку в українській літературі письменницького епістолярію. Її теоретико-методологічною основою послугували історико-літературний та історико-культурний методи, а також метод типологічного узагальнення. Об’єкт дослідження – періодизація основних історичних етапів і характеристика тяглості вітчизняних епістолярних традицій у літературі від початків Київської Русі до ХХ ст. Предмет дослідження – тематичні пріоритети й поетикальні прийоми художньої організації українського письменницького епістолярного дискурсу, його літературні різновиди й тематичне розмаїття, також жанровий діапазон письменницьких кореспонденцій, їхній зв’язок із загальноєвропейськими епістолярно-письменницькими літературними традиціями. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в розвідці охарактеризовано основні етапи еволюції українського письменницького епістолярію, його національну специфіку та властиві йому художні закономірності. Унаслідок проведеного дослідження встановлено таке: 1. Досвід епістолярного обміну інформацією письменниками сягає ще часів Київської Русі й продовжує традиції давньогрецького та візантійського письменницького листування. 2. Епістолярною формою в передмовах і післямовах до книг активно користувалися українські письменники ХVІ–ХVІІ ст., серед яких на особливу увагу заслуговують твори Л. Барановича, Г. Смотрицького, П. Могили, К. Саковича та ін. 3. Художню еволюцію письменницького епістолярію в історії нової української літератури умовно можна поділити на три хронологічні етапи. Перший збігається з часом зародження поетики сентименталізму й романтизму. Другий ознаменований загальними новаторськими тенденціями творчості Т. Шевченка. Третій етап започатковано епістолярно-письменницькою діяльністю українських митців другої половини ХІХ–ХХ ст. 4. Елементи епістолярної форми українські письменники активно впроваджують у структуру власне художніх, зокрема прозових і поетичних, творів.

Посилання

Коцюбинська М. Листи і люди: роздуми про епістолярну творчість. Київ : Дух і літера, 2009. 584 с.

Кузьменко В. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20–50-х років ХХ ст. Київ : НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, 1998. 305 с.

Найрулін А., Шарпило Б. До лінгвістичної проблематики епістолярної спадщини Т.Г. Шевченка. Матеріали ХХХІ наукової Шевченківської конференції. Луганськ, 1994. С. 130–132.

Шевельов Ю. Вибрані праці : у 2 кн. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. Кн. II : Літературознавство. 1151 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27