КОНЦЕПЦІЯ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ VS. РЕЗИЛЕНТНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНОЇ ТРІАДИ «РЕСУРС – ПОТЕНЦІАЛ – ВІТАЛЬНІСТЬ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.11

Ключові слова:

життєздатність, активність та адаптивність системи, філософська тріада, ресурс, потенціал, вітальність

Анотація

У статті описано концепцію життєздатності й резилентності як форми прояву активності та адаптивності систем у контексті філософської тріади «ресурс – потенціал – вітальність». По-перше, надано визначення поняття «життєздатність» як здатності впродовж тривалого часу зберігати важливі властивості особистості, а в короткостроковій перспективі – менш важливі, проте більш актуальні тут і зараз; поєднання стійкості системи та її адаптивності, самоідентичності й відповідності, корисності, придатності, оптимальності та неоптимальності (за Е. Рильською). По-друге, охарактеризовано філософську тріаду «ресурс – потенціал – вітальність», де: а) ресурс(-и) – це допоміжні засоби, до яких належить усе, що може бути задіяне людиною для ефективного існування й підтримки якості життя; б) потенціал – це наявні засоби, а також засоби, які можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети чи вирішення певного завдання; в) категорія вітальності асоціюється з гнучкістю, пружністю, здатністю прийняти будь-яку необхідну форму. По-третє, зафіксовано ключові ознаки життєздатності, зокрема: а) життєстійкість – структуру установок і стратегій, які полегшують процес перетворення стресогенних обставин із потенційно руйнівних на можливості для зростання (S. Maddi); б) резилентність – здатність відновлюватися після стресових ситуацій, здатність до регенерації, посттравматичного зростання; в) почуття зв’язності (A. Antonovsky) – «здатність людини узгоджено, когнітивно й емоційно сприймати те, що відбувається як контрольоване нею» (Т. Іванова); г) оптимізм – позитивну особистісну рису, пов’язану з успіхом, радістю, благополуччям і задоволеністю; д) самоефективність – когнітивну оцінку власної здатності до ефективної діяльності та оволодіння важкими ситуаціями (А. Bandura); е) толерантність до невизначеності – нейтральне або позитивне ставлення суб’єкта до невизначених ситуацій (незнайомих, складних, мінливих, неоднозначних); ж) контроль власної поведінки – таку особистісну характеристику, що забезпечує успішність діяльності та благополуччя, зокрема, у довгостроковій перспективі.

Посилання

Анцыферова Л. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование и психологическая защита. Психологический журнал. 1994. Т. 1. № 1. С. 3–9.

Ахиезер A. Жизнеспособность российского общества. Общественные науки и современность. 1996.

№ 6. C. 58–66.

Бергсон А. Творческая эволюция. URL: http://www.philosophy.ru/library/berg/5.html.

Бодалев A. Быть борцом – значит быть человеком. Педагогика. 2008. № 3. С. 3–6.

Бодров В. Психологический стресс: развитие и преодоление. Москва : ПЕР СЭ, 2006. 528 с.

Большой психологический словарь / под ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко. Санкт-Петербург, 2003. 672 с.

Гордеева Т. Самоэффективность как составляющая личностного потенциала. Личностный потенциал: структура и диагностика / под редакцией Д. Леонтьева. Москва : Смысл, 2011. C. 241–266.

Гордеева Т., Осин Е., Шевяхова В. Диагностика оптимизма как стиля объяснения успехов и неудач: опросник СТОУН. Москва : Смысл, 2009. 152 с.

Докинз Р. Эгоистичный ген. Москва : Наука, 1993. 318 с.

Иванова Т. Функциональная роль личностных ресурсов в обеспечении психологического благополучия : дисс. … канд. психол. наук : 19.00.01. Москва, 2016. 206 с.

Кара-Мурза A. «Новое варварство» как проблема российской цивилизации. Москва : ИФРАН, 1995. 212 с.

Корнилова Т., Чумакова М. Шкалы толерантности и интолерантности к неопределенности в модификации опросника С. Баднера. Экспериментальная психология. 2014. № 1. С. 92–110.

Леонтьев Д., Рассказова Е. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006. 63 с.

Логинова М. Жизнестойкость как внутренний ключевой ресурс личности. Вестник Московского университета МВД России. 2009. № 6. С. 19–22.

Микитюк С. Витоки наукових основ ресурсного підходу. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 2. С. 83–88.

Осин Е. Чувство связности как показатель психологического здоровья и его диагностика. Психологическая диагностика. 2007. № 3. С. 22–40.

Разумовский О., Хазов М. Проблема жизнеспособности систем. Гуманитарные науки в Сибири. 1998. № 1. С. 3–7.

Рыльская Е. Психологическая концепция жизнеспособности человека : монография. Челябинск : Полиграф-Мастер, 2013. 336 с.

Соколова Е. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. Москва : МГУ, 1989. 216 с.

Тиллих П. Мужество быть / пер. Т. Вевюрко. Тиллих П. Избранное. Москва : Юрист, 1995. C. 7–131.

Толочек В. Стили деятельности: ресурсный подход. Москва : Институт психологии РАН, 2015. 365 с.

Философия : учебник / отв. ред. : В. Губин, Т. Сидорина, В. Филатов. 2-е изд., перераб и доп. Москва : ТОН – Остожье, 2001. 704 с.

Философия: энциклопедический словарь / под ред. А. Ивина. Москва : Гардарики, 2004. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/1149/СПОСОБНОСТЬ.

Філософія : посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. Причепій, А. Черній, В. Гвоздецький, Л. Чекаль. Київ : Видавничий центр «Академія», 2001. 576 с.

Antonovsky A. Unraveling the mystery of health: How people manage stress and stay well. San Francisco : Jossey-Bass, 1987. 238 p.

Attributional style and depressive symptoms among children / M. Seligman, C. Peterson, N. Kaslow, R. Tanenbaum, L. Alloy, L. Abramson. Journal of Abnormal Psychology. 1984. Vol. 93. P. 235–238.

Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavior change. Psychological Review. 1977. Vol. 84. P. 191–215.

Baumeister R. Ego depletion and self-regulation failure: A resource model Self Control. Alcoholism: Clinical and Experimental Research. 2003. Vol. 27. № 2. P. 281–284.

Carver C., Gaines J. Optimism, pessimism, and postpartum depression. Cognitive Therapy and Research. 1987. Vol. 11. P. 449–462.

Carver C., Scheier M. Optimism. Handbook of Positive Psychology / ed. by C. Snyder, S. Lopez. Oxford : Oxford University Press, 2002. P. 221–244.

Cowdrey F., Walters S., Maddi S. Hardiness, Turning Stressful Circumstances into Resilient Growth. Applied Research Quality Life. 2013. Vol. 8. P. 265–267. URL: https://doi.org/10.1007/s11482-013-9230-1.

Ego Depletion and the Strength Model of Self-Control: A Meta-Analysis / M. Hagger, C. Wood, C. Stiff, N. Chatzisarantis. Psychological Bulletin. 2010. Vol. 136. № 4. P. 495–525.

Hobfoll S., Vaux A. Social support: social recourses and social context. Handbook of stress: theoretical and clinical aspects / ed. by L. Goldberger, S. Breznitz. New York, 1993. P. 685–705.

Maddi S. Hardiness: the courage to grow from stresses. Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1. № 3. P. 160–168.

Maddi S., Kobasa S. The hardy executive: health under stress. Homewood, IL : Dow Jones-Irwin, 1984. 168 p.

Masten A. Ordinary magic: resilience processes in development. American Psychologist. 2001. Vol. 56. № 3. P. 227–238.

Potential. Meriam-Webster Dictionary Online. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/potential.

Resource. Meriam-Webster Dictionary Online. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/resource.

Richardson G. The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology. 2002. Vol. 58. № 3. P. 307–321.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27