ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНЦЕПТУ: ПРОБЛЕМИ ТРАКТУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.3

Ключові слова:

концепт, літературний концепт, художній концепт, концептосфера

Анотація

Стаття присвячена аналізу етимології терміна «концепт». Універсальність і міждисциплінарний характер його дефініції полягає в тому, що ним оперують філософія, мовознавство, культурологія, психологія, літературознавство. Це породжує певну складність у розумінні терміна. Тож постає потреба конкретизації поняття «концепт», зокрема «літературний концепт». У статті узагальнено сучасні підходи до його трактування, зроблено спробу визначити диференційні риси суміжних із концептом термінів (поняття, образ, символ, мотив, архетип, стереотип, художня дефініція). Так, терміни «концепт» і «поняття» ототожнюють. Проте нам такий погляд видається застарілим. Низка науковців схильна вважати, що художній концепт і художній образ перебувають у тісному зв’язку між собою. Однак дотримуємося думки, що концепт є гіперонімом стосовно образу, а відтак ширшим за образ поняттям. Натомість поняття «архетип» значно ширше, ніж «концепт», а тому його реконструкція неможлива в межах одного або кількох текстів. Художній концепт розглядають як одиницю концептосфери письменника; індивідуально-авторське осмислення сутності предметів і явищ. Розуміння концептів досить варіативне, однак, проаналізувавши різні тлумачення терміна, можна вивести певне узагальнене визначення цього феномена: одиниця пізнання та мисленнєвого пояснення світу, що відображає культурну специфіку певної етнічної спільноти й, отримуючи вербальне вираження в літературному тексті, набуває статусу художнього. Доведено, що художній концепт – феномен індивідуальний, психологічно складний, який тяжіє до потенційних образів і скерований на них; це комплекс почуттів, бажань, ірраціонального; символ, котрий зберіг внутрішній органічний зв’язок зі своїм значенням.

Посилання

Аскольдов С.А. Концепт и слово. Русская словесность: От теории словесности к структуре текста : антология. Москва : Academia, 1997. С. 267–279.

Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки. 2001. № 1. С. 64–72.

Зусман В.Г. Диалог и концепт в литературе. Литература и музыка : монографія. Новгород : Деком, 2001. 168 с.

Кагановська О.М. Проблема інтерпретації текстових концептів у художньому прозаїчному творі. Мова і культура. Філологія. Вип. 3. Київ, 2001. Т. ІV : Мова і художня творчість. С. 114–121.

Клепикова О.В. Особливості концептосфери та ідіостилістики у прозі Лариси Денисенко : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2013. 203 с.

Краснобаєва-Чорна Ж.В. Термінополе концепт. Українська мова. 2006. № 3. С. 67–79.

Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка. Москва : РАН, 1993. 287 с.

Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / упоряд. Ю.І. Ковалів. Київ : Академія, 2007. 624 с.

Миллер Л.В. Художественный концепт как смысловая и эстетическая категория. Мир русского слова. 2000. № 4. С. 39–45.

Ніконова В.Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра : монографія. Дніпропетровськ. 2007. 364 с.

Петрова Л.А. Художественный концепт в современной лингвокогнитологии. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2011. № 11. Т. 19. С. 137–145.

Пономарева Е.Ю. Концептуальная оппозиция «Жизнь – Смерть» в поэтическом дискурсе : на материале поэзии Д. Томаса и В. Брюсова : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.20. Тюмень, 2008. 241 с.

Степанов Ю.С. Константы : словарь русской культуры. 3-е изд. Москва : Академический проект, 2004. 824 c.

Тарасова И.А. Художественный концепт: диалог лингвистики и литературоведения. Вестник Нижегородского университета имени Н.И. Лобачевского. 2010. № 4 (2). С. 742–745.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27