ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ТЕМПОРАЛЬНИХ СТИЛІЗАЦІЙ У СУЧАСНИХ ТВОРАХ

Автор(и)

  • Людмила ПОНОМАРЬОВА Приазовський державний технічний університет
  • Iнна ЛОБОДЮК Приазовський державний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.33

Ключові слова:

темпоральна стилізація, високий стиль, емоційно-екс- пресивне забарвлення, застаріла лексика

Анотація

Лексика завжди відповідає часу створення і відрізняється у різний час і на різних територіях. Для територіальних різниць існують мови та діалекти. Їх переклад хоча і може викликати труднощі, однак підтрима- ний словниками, доробками вчених та практикою. Темпоральну лексику можна спостерегти в текстах двох різновидів: 1. тексти, написані у віддалені епохи 2. історичні або квазіісторчні сучасні сти- лізації, де автори навмисно стилізують мову опису в часовому аспекті. Актуальність роботи полягає в аналізі можливостей міжмовної пере- дачі сучасних темпорально стилізованих текстів між близькоспорідненими мовами, враховуючи можливості неоднакового сприйняття в мові оригіналу і мові перекладу. Об’єктом дослідження є темпоральна лексика російської мови, вико- ристовувана у сучасних літературних творах, та її переклад українською мовою. Предметом дослідження є методи перекладу застарілих слів, за допо- могою яких досягається ефект темпоральної стилізації. Проблема перекладу темпорального складника твору є однією з найменш досліджених як у теоретичному, так і в практичному відношенні. У теоре- тичному плані науковий інтерес представляє визначення складу і статусу лексичних шарів, джерел їх походження і закономірностей їх використання в різних сферах комунікації. Також слід указати на відсутність теоретично розроблених критеріїв виділення ознак темпоральної стилізації, дослідження механізму породження стратегії історичної стилізації мови, визначення функцій лексики високого стилістичного шару, джерел її формування і тенденцій розвитку. Дискусійні питання пов’язані з вибором та реалізацією стратегій адекватного перекладу та цілісністю семантичного-емоційного навантаження перекладених тек- стів. Отже, ступінь еквівалентності перекладу може бути достатньо об’єк- тивно визначено за допомогою зіставлення реакції реципієнтів на текст пере- кладу та оригіналу, і саме відповідність розуміння тексту реципієнтами буде критерієм оцінки результатів перекладацького процесу.

Посилання

Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке : учебное пособие. Москва : Флинта, 2018. 416 с.

Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). Москва : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. 224 с.

Гаврилів Т. Текст між культурами. Перекладознавчі студії. Київ : Критика, 2005. 200 с.

Літературознавча енциклопедія : у 2-х т / авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. Київ : Академія, 2007. T. 1. 178 с.

Романова Л.Г. Адекватность и эквивалентность как переводческие категории: теоретико-экспериментальное исследование : дис. … канд. филол. н : 10.02.19 ; Челябинский государственный университет». Челябинск, 2011. 260 с.

Чуковский К.И. Высокое искусство: Принципы художественного перевода. Санкт-Петербург : Авалонъ, 2008. 448 с.

Crystal D. Words in Time and Place: Exploring Language Through theHistorical Thesaurus of the Oxford English Dictionary. Oxford : OxfordUniversity Press, 2014. 304 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-23