FONT VARIATION AS A MEANS FOR EXPRESSING EMOTIVITY IN FICTIONAL DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.19Keywords:
emotions, emotionality, emotivity, font variations, fictional discourse, italic type (italics).Abstract
Summary. Our investigation analyzes a wide range of the means of font variations to display an emotional state, attitude and behavior of characters which receive an embodiment within the category of emotivity in scientific-fictional discourse. Our research aims at scrutinizing the phenomenon of emotivity as well as revealing the potential of the means of font variations for explicating the above mentioned phenomenon in the works of English science-fiction. Within our research, it is ascertained that the category of emotivity expresses the communicative activity of the characters on any language level (phonetic, morphological, lexical and syntactical). The need in usage of a carefully elaborated assortment of fictional means on each language level is also clarified. It is as well evidenced that the application of a set of phonetic and orthographic means enables the authors to produce an additional emotional stress to fully put their authentic conceptions into practice on the lowest language level – phonetic. According to the evaluation of the English scientific-fictional discourse, productive instruments for the category of emotivity explication on the phonetic level envisage means of font variation, specifically various font size and weight modifications, underlining, change of graphic symbols etc. Italic type (italics) is prevailing with the main scope of means covering the expression of proper names or loanwords from other languages, the reproduction of emotive stress using individual words, phrases and sentences, and the reconstruction of a spectrum of viewpoints, reminiscences or mental lacerations of the characters. At the same time, in the English scientific-fictional discourse it is a frequent case for the authors to use a modified type size in order to transfer emotional stress of specific headlines, key sentences or quotes.
References
Бабелюк О. А. Принципи постмодерністського текстотворення сучасної американської прози малої форми: монографія. Дрогобич: ТзОВ «Вимір», 2009. 296 с.
Василенко О., Костюк Л. Відтворення категорії емотивності у перекладі твору Е. Бронте «Буремний перевал» на фонетико-графічному рівні. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». Дрогобич, 2021. Вип. 47. С. 45–50. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.6.
Кузенко Г. М. Мовні засоби вираження емотивності. Наукові записки НаУКМА. Серія «Філологічні науки». 2000. Т. 18. С. 76–83.
Лелет І. О. Емоційність vs емотивність: взаємозв’язок та розмежування понять. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2021. № 49. Т. 1. С. 106–110.
Марінашвілі М. Д., Весна Т. В., Склярова Л. П. Мовні засоби вираження емотивності в художньому діалозі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2022. № 56. С. 90–94.
Словник української мови (СУМ) в 11 томах. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd
Тютюнник Л. Мовні засоби вираження емотивності у текстовому медіаконтенті. Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 80(4). С. 159–168. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-80-4-159-168.
Barrett L. F. Solving the emotion paradox: categorization and the experience of emotion. Personality and social psychology review: an official journal of the Society for Personality and Social Psychology, Inc. 2006. 10(1). С. 20–46. URL : https://doi.org/10.1207/s15327957pspr1001_2
Haddix M. Double Identity. New York : Simon & Schuster Children’s Publishing, 2005. 218 p.
Scalzi J. The Ghost Brigades. New York : Tor Books, 2006. 384 p.
Wierzbicka A. A conceptual basis for research into emotions and bilingualism. Language and Cognition. 2008. №11(2). P. 193–195.
