UKRAINIAN WORD-FORMING FEMININE IN THE CONTEXT OF THE PRINCIPLE OF ANTHROPOCENTRISM
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.56.8Keywords:
anthropocentrism, derivation, feminization, feminative / feminine, lexicon, suffix, Ukrainian language.Abstract
Summary. In the article, the active area of modern word formation – feminization – is considered from the standpoint of anthropocentrism as one of the defining principles of current linguistic science. Its essence correlates with the thesis: it is impossible to know a language, completely abstracted from a person, its bearer and creator, just as it is impossible to know a person, his spiritual world outside of his language (speech). The naturalness of this type of names in the lexical system of the Ukrainian language, their thousand-year rootedness in the specific language soil, and therefore, also historical endurance, because the concepts MAN and WOMAN belong to the defining ones in the Ukrainianspeaking world picture, are noted. It has been confirmed that the latest feminine, as well as derived units of the dictionary in general, with their word-forming structure actualize the objects and areas of extra-linguistic reality that are significant for society, fix the ways and directions of their understanding and evaluation, and reflect changes in the external world in relation to language. It is shown that the latest feminine (which are mostly names of women by profession, position, type of occupation, title) are at the forefront of public attention and have both their supporters and critics, especially due to the indelicateness and uncharitability of some of them. It is emphasized that the arrangement of the sub-system of names of persons of the female gender requires a balanced approach from responsible speakers. Because, on the one hand, a woman as an active member of modern society should not be invisible in the language, and on the other hand, none of the structural and systemic violations that could provoke a negative emotion or a pejorative assessment are allowed under her lexical definition.
References
Абетка фемінітивів. По той бік новин. Проєкт «По той бік гендеру». 2022. URL: https://behindthenews.ua/spetsproiekti/po-toy-bik-genderu/abetka-feminitiviv-358/.
Ажнюк Б. М. Мовна політика : Україна і світ : Монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 420 с.
Архангельська А. М. Маскулінізоване вираження nomina feminina та фемінізоване вираження nomina masculina у слов’янських мовах: взаємодія «свого» і «чужого». Мовознавство, 2007. № 1. С. 23–37.
Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 444 с.
Білоусенко П. І., Німчук В. В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -иця). Київ; Запоріжжя, 2002. 206 с.
Бiлоусенко П. I., Нiмчук В. В. Нариси з iсторiї українського словотворення (суфiкс -ина): Монографiя. Запорiжжя; Ялта; Київ: Лiпс, 2009. 250 с.
Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування : монографія. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. 440 с.
Васильєва О. Фемінітиви проти скрєп: що переможе? Повага. URL: https://povaha.org.ua/feminityvy--proty-skryep-shho-peremozhe/.
Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови : Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Р. Вихованця. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.
Вплив суспільних змін на розвиток української мови: Монографія / Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк, Н. Ф. Клименко, В. І. Критська, Т. К. Пуздирєва, Ю. В. Романюк; Відп. ред. Є. А. Карпіловська. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 444 с.
Гінзбург М. Професійні назви як дзеркало ґендерної рівності. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. Київ, 2012. С. 7–27.
Залєток Н. Жінки на військовій службі у Великій Британії та СРСР у роки Другої світової війни. Київ : ПФ «ПП «Фоліант», 2022. 432 с.
Зміна № 9. ДК 003:2010. Класифікатор професій. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1574 від 18.08.2020. Київ, 2020. 10 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1574915-20#Text.
Кислюк Л. П. Сучасна українська словотвірна номінація : ресурси та тенденції розвитку : Монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 424 с.
Ковалик I. I. Словотворчий розряд суфіксальних загальних назв живих істот жіночої статі у східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами. Питання українського мовознавства. Львів: Вид-во Львівського університету, 1962. Кн. 5. С. 3–34.
Курс сучасної української літературної мови / [за ред. Л. А. Булаховського]. Київ : Радянcька школа, 1951. Т. І : 1. Вступ. 2. Лексика. 3. Фонетика. 4. Морфологія. 5. Наголос. 520 с.
Нелюба А. М. Жарґоновий «жіночий» словотвір на тлі літературномовних інновацій. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2014. Вип. 38. С. 90–97. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2014_38_15.
Плачинда Г. Словничок фемінітивів для прес-офіцерів та прес-офіцерок територіальних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Київ, 2018. URL: https://bit.ly/3HrGB4u.
Потебня О. О. Естетика і поетика слова: Збірник. Пер. з рос. / Упоряд., вступ, ст., приміт. І. В. Іваньо, А. І. Колодної. Київ : Мистецтво, 1985. 302 с.
Радіонов В. Про фемінітиви всерйоз і жартома. Закон і бізнес. 7.04–13.04. 2018. URL: https://zib.com.ua/ua/132519.html.
Редько Є. Жінки. Арґо. Словотвір. Rossica Olomucensia. Časopis pro ruskou a slovanskou filologii. 2015. N. 1. Vol. LIV. S. 73–85. URL: https://www.academia.edu/19577720/.
Родніна Л. О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові. Словотвір сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка, 1979. С. 57–118.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2011. 844 с.
Селігей П. О. Українська мова у 2222 році : Вступ до лінгвофутурології / НАН України, Інститут мовознавства ім О. О. Потебні, Київ : Академперіодика, 2022. 452 с.
Синчак О. Лексикографка чи лексикографиня? Українсько-польські паралелі жіночого словотворення. Slavica Wratislaviensia. CLXXVI. Т. 176. Wrocław, 2022. S. 103–115. DOI : https://doi.org/10.19195/0137-1150.176.8.
Синчак О. Вебсловник жіночих назв української мови. 2022. URL: r2u.org.ua
Сімович В. Граматика української мови. 2-ге доп. вид. Ляйпціґ, 1921 / [фотопередрук з післясловом Олекси Горбача]. Мюнхен, 1986. 584. c. URL : http://irbis-nbuv.gov.ua/.
Скакун І. О. Перспективи антропоцентризму в сучасній науковій картині світу. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. С. 193–196. URL: http://www.apfs.nuoua.od.ua/archive/5_2015/48.pdf.
Словарь української мови: [у 4 т.]/ зібр. ред. журн. «Киевская Старина» ; упоряд., з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1907–1909. URL : https://shron2.chtyvo.org.ua/Hrinchenko/Slovar_ukrainskoi_movy.pdf?.
Собецька Н. В. Фемінітиви у процесі лінгвістичних трансформацій. Освітній простір ХХІ століття : реалії, новації, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. [м. Тернопіль, 23 лют. 2017 р.]. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. С. 67–71. URL : http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/21500
Ставицька Л. Гендер : мова, свідомість, комунікація. Київ : КММ 2015. 440 с.
Стишов О. Особливості суфіксального словотворення неологізмів на позначення осіб у сучасній українській мові. Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2020. Вип. 53. С. 127–140. DOI : https://doi.org/10.34142/23127546.2020.53.12
Тараненко О. О. Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух : Монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 112 с.
Фаріон І. Фемінітиви: хто і чому просуває ґвалтування української мови. URL : https://www.youtube.com/watch?v=TRxqiSGeL2E.
Фекета І. І. Жіночі особові назви в українській мові (творення і вживання) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.02 / Ужгородський національний університет. Ужгород, 1968. 369 с.
