ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО: СТРАТЕГІЇ & ТАКТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ (НА МАТЕРІАЛІ ВИСТУПІВ ПЕРШОГО РОКУ ПРЕЗИДЕНТСТВА)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.18Ключові слова:
політичний дискурс, стратегія на підвищення, стратегія театрально- сті, «ми-дискурс», тактика кооперації, тактика іронізування, тактика аналіз-«плюс»Анотація
Метою дослідження є характеристика політичного дискурсу Президента України Володимира Зеленського першого року каденції. У процесі дослідження застосовано комплекс методів, що зумовлено багатогранністю мовленнєвої діяльності Президента Укра- їни: дискурсивний аналіз; когнітивний аналіз; концептуальний аналіз; інтент-аналіз. Політичний дискурс В. Зеленського переважно визначають стратегія на підвищення і стратегія театральності. Стратегія на підвищення використана з метою створення навколо себе та своєї політичної сили позитивного ментального простору, тому реалізу- ється за допомогою тактики аналіз-«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власного внеску, з демонстрацією вдячності пересічним громадя- нам. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, яка експлі- кує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етно- німів та інклюзивного займенника «ми», які беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» й «усуспільненні» відповідальності; знижене буденне спілкування у форматі сторителінгу; транслінгвальна мовленнєва практика. Тактика іронізування проявляється у використанні стосовно політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування і створення «маніпуля- тивного дискурсу позитиву». Президентський дискурс В. Зеленського – складне мовленнєве утворення, характерними рисами якого є формат зниженого буденного спілкування у звертанні до українського народу; намір солідаризуватися з народом у вирішенні спільних проблем; репрезентація ціннісних орі- єнтирів молодіжної лінгвоспільноти; поширення публічних меседжів за допомогою соціаль- них мереж; актуалізація в мовленні фізіологічних і соціальних потреб людей; перформативна функція іронії.
Посилання
Гаврилова М.В. Лингвистический анализ выступлений главы государства: тематика, направления и методы исследования. Политическая наука. 2017. № 2. С. 54–72.
Диманте И.В. Инструментарий профессионального коммуникатора (приёмы речевого воздействия). Коммуникативные исследования. 2015. № 4 (6). С. 52–64.
Зе!-маркетин г: 9 висновків, які кожен маркетолог повинен зробити з перемоги Володимира Зеленського. URL: https://toplead.com.ua/ua/blog/id/marketing-zelenskogo-225/.
Комунікація Президента України у Facebook та Instagram у порівнянні із західними лідерами. URL: https://rma.team/western_leaders/.
Крутіший, ніж Трамп? Як Зеленський переконував виборців у соцмережах. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/vyborch-kampanija-u-sotsmerezhakh/30563343.html.
Макаренко Л. Політична комунікація у демократичних процесах в Україні : монографія. Київ : Кий, 2017. 323 с.
Михалёва О.Л. Политический дискурс: Специфика манипулятивного воздействия. Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256 с.
Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво. Промови. URL: https://www.president.gov.ua/news/speeches.
Русакова О.Ф. Коммуникативные стратегии перформативного дискурса. Дискурс-Пи. 2014. № 1 (14). С. 12 – 14.
Филинский А.А. Критический анализ политического дискурса предвыборных кампаний 1999–2000 гг. : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.19. Тверь, 2002. 143 с.
Чернишова Т.О. До проблеми транслінгвізму в сучасній вітчизняній лінгвістиці. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2020. № 1. Ч. 4. С. 138–145.
Чорна О.О. Комунікативні засоби творення іміджу політичного лідера (на матеріалі українського, російського та англійського політичного дискурсу) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.15. Одеса, 2013. 24 с.
Adair J. Develop your leadership skills : fast, effective ways to become a leader people want to follow. 4th Edition. New York : Kogan Page Ltd, 2019. 94 p.
Adolphsen M. Communication strategies of governments and NGOs : Engineering global discourse at highlevel international summits. Wiesbaden : Springer VS, 2014. 227 p.
Dijk T.A. van. Politics, ideology, and discourse. The Encyclopedia of Language & Linguistics / edited by Brown K. 2nd ed. Amsterdam ; Boston : Elsevier, 2006. Vol. 9. P. 728–740.
Discourse studies in public communication / edited by Eliecer Crespo-Fernández. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2021. 323 p.
Freelon D., Wells C. Disinformation as Political Communication. Political Communication. 2020. Vol. 37. Issue 2. P. 145–156.
Harris C. Missing the Mark: Obama and Trumpʼs use of similar communication strategies. Political Science. 2019. Vol. 32. URL: https://scholarsarchive.library.albany.edu/honorscollege_pos/32.
Verdery K. Whither «Nation» and «Nationalism»? Daedalus. 1993. Vol. 122. Issue 3. P. 37–46.
