ҐЕНДЕРНО НЕЙТРАЛЬНА МОВА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.6Ключові слова:
ґендерно нейтральна мова, паритет, суспільство, інклюзивне письмо, французька мова, українська мова, проблеми перекладуАнотація
Перманентна трансформація сучасного суспільства знаходить відображення насамперед у його мові. Зокрема тяжіння до ґендерного паритету зумовлює необхідність усе- бічного врахування самоідентифікації кожного індивіда в процесі спілкування. У статті розгля- нуто актуальний стан соціальних змін у суспільстві як передумову розвитку ґендерного перекла- дознавства (на матеріалі французької та української мов). Кількість доробок у царині ґендерної лінгвістики, присвячених різним аспектам перекладу на матеріалі інших мов, є ознакою важливо- сті цього напряму. Проведене компаративне дослідження доводить, що в Україні культура вико- ристання ґендерно коректних термінів є доволі низькою порівняно з іншими країнами, зокрема Францією. Йдеться не лише про фемінізацію сучасної мови, а й про її ґендерну нейтралізацію з огляду на небінарні особистості. Непредставленість в арсеналі мови засобів, пристосованих до нової ґендерної картини світу, безперечно, призводить до певних проблем у внутрішньомовному спілкуванні та під час передачі гендерно нейтральних форм іншою мовою. Головна відмінність полягає у протилежних напрямах розвитку французької та української мов: якщо перша тяжіє до нейтралізації назв професій, надаючи перевагу інклюзивному письму, то друга, навпаки, – до створення ґендерно бінарних слів. Французька та українська мови мають відмінну граматичну структуру і різняться, зокрема, засобами вираження граматичного гендеру. Українська нале- жить до тих мов, які мають систему дієвідмінювання, де граматичний рід на відміну від фран- цузької може зазначатися в дієсловах. Ідентичним для досліджуваних мов є намагання уник- нути ґендерно маркованих займенників, замінюючи їх нейтральними (французька) та іншими термінами без указівки на біологічну стать (українська). Сьогодні бракує комплексних праць із вивчення специфіки перекладацьких трансформацій у мовній парі «французька/українська» під час передачі одиниць ґендерно нейтральної мови, що засвідчує актуальність нашої розвідки.
Посилання
Бойко Ю., Сергєєва О. Ґендерний вектор лінгвістичних та перекладознавчих студій. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2018. Вип. 16. С. 195–202.
Васильєва Е. В. Значення ґендерних маркерів при перекладі офіційно-ділових промов. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Філологія. 2010. № 3. С. 154–159.
Ґендерна політика. Міністерство соціальної політики України. 2021. URL: https://www.msp.gov.ua/timeline/Genderna-politika.html.
Глосарій і тезаурус Європейського інституту з ґендерної рівності / за ред. М. Бабак та ін. Київ : Вістка, 2021. 170 с.
Касаткіна-Кубишкіна О.В., Курята Ю.В. Ґендерно маркована лексика у англомовних рекламних текстах та особливості її перекладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Філологія. 2017. Вип. 64(1). С. 146–148.
Комов О.В. Ґендерний аспект перекладу. Актуальні проблеми слов’янської філології. Лінгвістика і літературознавство. 2011. Вип. XXIV. Ч. 1. С. 409–417.
Кушнірова Т.В., Капко М.М., Ступка І.М. Збереження ґендерної нейтральності тексту під час перекладу нормативно-правових актів. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Філологія. Соціальні науки. 2020. Т. 31(70). № 3. С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.3-3/04.
Левченко О. Лінгвістичні дослідження ґендеру в Україні. Людина. Комп’ютер. Комунікація : збірник наукових праць. Львів : Львівська політехніка, 2017. С. 74–83.
Рубан Л.М. Ґендерні особливості перекладу художнього тексту в наукових працях. Філологічні трактати. 2013. Т. 5. № 4. С. 62–66.
Селиванова О.О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2006. 716 с.
Brouillette M.D., St-Jean C., Nunès K. Rédaction épicène et écriture inclusive. Canadian Journal for New Scholars in Education. 2021. Vol. 12, issue 1. P. 1–5. URL: https://journalhosting.ucalgary.ca/index.php/cjnse/article/view/72742.
Delisle J., Fiola M. La traduction raisonnée: manuel d’initiation à la traduction professionnelle de l’anglais vers le français. Ottawa: Les Presses de l’Université d’Ottawa, 2013. 720 p.
«Droits humains» ou «Droits de l’homme»? Les mots sont politiques! URL: https://www.cameleonassociation.org/2019/12/10/droits-humains-ou-droits-de-lhomme-les-mots-sont-politiques/.
Elmiger D. Binarité du genre grammatical – binarité des écritures ? Mots. Les langages du politique. 2017. № 113. URL: http://journals.openedition.org/mots/22624. DOI: https://doi.org/10.4000/mots.22624.
Elmiger D., Tunger V. Les consignes de rédaction non sexiste françaises et italiennes. Quelle attitude face à la généricité du masculin? Synergies Italie. 2014. № 10. P. 49–61.
Elmiger D. Les guides de féminisation allemands et français: la Suisse au carrefour d’influences différentes. Bulletin suisse de linguistique appliquée. (Bulletin VALS/ASLA). Neuchâtel, 2000. № 72. P. 211–225.
La féminisation des noms de métiers et de fonctions. Académie française. URL: https://www.academiefrancaise.fr/actualites/la-feminisation-des-noms-de-metiers-et-de-fonctions.
Oster C. La traduction est-elle une femme comme les autres ? – ou a quoi servent les études de genre en traduction ? La main de Thôt: Théories, enjeux et pratiques de la traduction. 2018. № 1. URL: http://revues.univ-tlse2.fr/lamaindethot/index.php?id=127.
Règles de féminisation. Le Bulletin officiel de l’éducation nationale, de la jeunesse et des sports. 2021. № 18. URL: https://www.education.gouv.fr/bo/21/Hebdo18/MENB2114203C.htm.
Schnitzer N. Le langage inclusif en français et en allemand : une tempête dans un verre d’eau? ILCEA. 2021. № 42. URL: https://journals.openedition.org/ilcea/11623#quotation. DOI: https://doi.org/10.4000/ilcea.11623.
Sofo G. Traduction du langage inclusif et échanges entre le français et l’italien. Savoirs en Prisme. 2019. № 10. P. 105–132. DOI: https://doi.org/10.34929/sep.vi10.62.
