ПОЛІКОДОВІ ТЕКСТИ З КОНЦЕПТОМ «КОРОНАВІРУС»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.1Ключові слова:
полікодовий текст, концепт, коронавірус, постер, умовна нульова гете- рогенність, ненульова достатня та надмірна гетерогенністьАнотація
У статті досліджено полікодові тексти постерів із концептом «коронаві- рус». Акцентовано на тому, що реальність епідемії COVID-19 стала причиною появи значного масиву новацій в українській мові. Поширення вірусу потребувало логічної комунікації задля впливу на емоційний, поведінковий і психологічний стан людей, надання їм відомостей про клі- ніку, діагностику, лікування, профілактику хвороби та культуру соціальних контактів. Досяг- нення цієї мети вможливили інформаційні постери. Полікодові тексти постерів є одним з успішних засобів сучасної комунікації, що забезпечує прагматичний вплив на громадян. Акту- альність статті визначає перспектива різноаспектного розгляду концепту «коронавірус», зокрема й семіотичних маркерів полікодових текстів постерів про COVID-19. Мета – дослі- дити полікодові тексти постерів із концептом «коронавірус», схарактеризувати взаємодію вербальних і візуальних компонентів. Визначено, що текст постеру є письмовим, статичним, експліцитно вираженим (із вер- бальними та візуальними знаками) утворенням. За ступенем гетерогенності розпізнано дві групи. Є умовна нульова гетерогенність (словесний компонент супроводжений формальним іконічним зображенням). Ненульова гетерогенність має два таких підвиди, як достатня гете- рогенність (вербальний компонент і зображення узгоджені за змістом і обсягом) та надмірна гетерогенність (багатослівний мовний компонент перевершує зображальний). Пояснено, що кожна група полікодових текстів зумовлює осмислення гетерогенності крізь призму мовних репрезентантів, які реалізовані на певних рівнях мови. Зроблено висновок, що концепт «коро- навірус» у досліджених текстах актуалізовано концептами «життя», «здоров’я», «безпека», до яких у структурах із ненульовою гетерогенністю долучені концепти «медицина», «хво- роба», «людина», «вік». Перспективи дослідження – поглиблений аналіз знаків різних рівнів мови в полікодових текстах із концептом «коронавірус».
Посилання
Ганєчко В. Термінологічна лексика за часів COVID-19: номінативний аспект. Грааль науки. 2021. № 5. С. 209–213. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.038.
Жаботинская С.А. Нарративный мультимедийный концепт: алгоритм анализа (на материале интернет-мемов о COVID-19). Cognition, communication, discourse. 2020. № 20. С. 92–117. DOI: 10.26565/2218-2926-2020-20-06.
Завадська О.В. Феномен креолізованого тексту: актуальна проблема сучасних лінгвістичних досліджень. Лінгвістичні дослідження. 2016. Вип. 43. С. 163–169. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.49222.
Інформаційні постери про коронавірус. URL: https://www.google.com.ua/search?source=univ&tbm=isch&q=інформаційні+постери+%20про+коронавірус&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjj2KLz_KDyAhVhtIsKHZM_CwwQjJkEegQICBAC&biw=1496&bih=754 (дата звернення 15.07.2021).
Косович О. Глобальний виклик коронавірусній пандемії: мовні зміни. Мова. Свідомість. Концепт. 2021. Вип. 11. С. 29–32.
Красницька К., Степанюк Н., Долусова Н. Глобальне явище CORONAVIRUS як новий концепт в англомовній лінгвокогнітивній картині світу. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : ВД «Гельветика», 2020. Вип. 32. Т. 1. С. 148–153. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214491.
Пойманова О.В. Семантическое пространство видеовербального текста : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.19. Москва : МГЛУ, 1997. 24 с.
Федоров А.В., Левицкая А.А., Новиков А.С. Коронавирус как источник медийных манипуляций. Crede Experto: транспорт, общество, образование, язык. 2020. № 2. С. 69–80.
Чуланова Г. Прагматика синтаксису в рекомендаціях ВООЗ для громадян щодо коронавірусу. Abstracts of the 11th International scientific and practical conference (Barcelona, November 1-3, 2020). Barcelona : Barca Academy Publishing, 2020. С. 459–464.
Dada S., Ashworth H., Bewa M.J. & Dhatt R. Words Matter: Political and gender analysis of speeches made by heads of government during the COVID-19 pandemic. medRxiv. Cold Spring Harbor Laboratory Press, September 2020. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.09.10.20187427.
Jovanovic S.M. Discursive governmental and media response to COVID-19: the case of Serbia. Society Register, 2020, Vol. 4, № 2, Р. 95–108. DOI: https://doi.org/10.14746/sr.2020.4.2.07.
Roig-Marín A. English-based coroneologisms. A short survey of our Covid-19-related vocabulary. English Today, First View. Cambridge University. 2020. Р. 1–3. DOI: https://doi.org/10.1017/S0266078420000255.