ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАНЬ І СЕМАНТИЧНИХ ПЕРЕХОДІВ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ В УКРАЇНСЬКІЙ, ПЕРСЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ

Автор(и)

  • Олег КШАНОВСЬКИЙ Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.20

Ключові слова:

лінгвістична типологія, лексична і семантична типо- логія, полісемія, метафора, метонімія, прикметники розміру, відад’єктивні іменники розміру

Анотація

У статті за допомогою семантичної метамови (найважли- вішими компонентами якої є спостерігач; вертикальність; поверхня; фасад (перед, лице) і протилежний йому тильний бік (тил, зад) об’єктів; внутріш- ність; порожнє/повне (категорії опису об’єктів у формі контейнерів); кон- тейнер, або умістилище; межі; тло; частина/ціле, множина, маса/дискретні (раховані) об’єкти, а також люди та частини тіла людини) побудовано лек- сичну типологію прототипових (предметних), розширених (непредметних) та метафоричних уживань прикметників та відад’єктивних іменників сучасних української, перської та азербайджанської мов. Єдина методика паралельних описів у зазначених мовах дала змогу, по-перше, виявити три типи вживань лексем на позначення висоти: 1) для опису вертикально витягнутих знизу вгору об’єктів жорсткої конфігурації, або типу «шпилі»: дерево, труба, шафа, шапка, пшениця, будинок та под.; 2) з іменами на позначення об’єктів тополо- гічного типу, так званих піднесених над поверхнею «опор»: високе крісло, висо- кий стіл, високі поручні (їхньою головною функцією є слугувати поверхнею, на яку можна спертися, виконуючи певну дію); 3) з іменами на позначення топо- логічного типу об’єктів, що постійно розташовані над поверхнею, основою: високе гілля, високі хмари. По-друге, виявлено шість регулярних семантичних переходів у досліджуваних мовах: високий «шпиль» – піднесена над поверхнею «опора» (високе дерево – високі поручні); високий «шпиль» – постійно розта- шований об’єкт угорі (високе дерево – високі хмари); постійно розташова- ний об’єкт угорі – кількісно високий рівень, результат (високе гілля – високий урожай); високий «шпиль» – якісне явище, процес (висока пшениця – високі почуття); піднесена над поверхнею «опора» – вважливий, поважний результат (високий стіл – високий престол); постійно розташований об’єкт угорі – важкодосяжний результат (високі хмари – висока культура). Настільки екс- пліцитний опис (у ньому явно вказано на умови реалізації кожної форми) дає змогу створювати високоякісні словники і граматики досліджуваних мов.

Посилання

Бирвиш М. Семантика. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. X. Лингвистическая семантика / сост., общ. ред. и вступ. ст. В.А. Звегинцева. Москва : Прогресс, 1981. С. 177–199.

Гжегорчикова Р. Понятийная оппозиция вверх – низ (пол. ‘wierzch’ – ‘spód’) и языковая модель пространства. Логический анализ языка. Языки пространств / отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина. Москва : Языки русской культуры, 2000. С. 78–83.

Денисова О.К. К вопросу об истории развития группы прилагательных, обозначающих понятие размера «высокий – низкий» в древнеанглийский период. Ученые записки Иркутского государственного педагогического инситута иностранных языков. 1960. Вып. 4. С. 2–45.

Зализняк А.А. семантический переход как объект типологии. Вопросы языкознания. 2013. № 2. С. 32–51.

Иванов Вяч. Вс. Лингвистика как теория отношений между языковыми системами и ее современные практические приложения. Лингвистические исследования по машинному переводу. 1961. Вып. 2. С. 5.28.

Кибрик А.Е. Как или Почему? (Об основном вопросе типологии). Типология и грамматика. Москва : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. С. 21–28.

Кубрякова Е.С. Семантика в когнитивной лигвистике (о концептах КОНТЕЙНЕРА и формах его объективации в языке). Известия РАН. Серия «ЛиЯ». 1999. Т. 58. № 5–6. С. 13–12.

Кшановський О.Ч. Перська мова у функціонально-типологічному висвітленні. Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2011. 424 с.

Кшановський О.Ч. ВЕЛИЧИНА в українській, перській та азербайджанській мовах (міжмовна типологія прямих та переносних уживань у різних контекстах). Поміж мов і культур: методологічний еклектизм і міждисциплінарність сучасного мовознавства : колективна монографія / гол. ред. К.І. Мізін. Переяслав-Хмельницький ; Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2017. С. 333–348.

Никитин М.В. Основы лингвистической теории значении : учебное пособие. Москва : Высшая школа, 1988. 168 с.

Рахилина Е.В. Атрибутивные конструкции с русскими прилагательными размера: частный случай. Nazwy barw i wymiarow / Colour and measure terms (Stockholm Slavic Papers 6). Stockholm: Akademitryck, 1997. P. 121–128.

Рахилина Е.В. Высокий VS. глубокий в русском языке (1999, машинопис). Рахилина Е.В. Семантика раз мера. Семиотика и информатика. 1995. Вып. 34. С. 58–81.

Рахилина Е.В., Плунгян В.А. О лексико-семантической типологии. Т.А. Майсак, Е.В. Рахилина (ред.). Глаголы движения в воде: лексическая типология. Mосква : Индрик, 2007. С. 9–26.

Семенова С.Ю. О некоторых свойствах имен пространственных параметров. Логический анализ языка. Языки пространств / отв. ред.: Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина. Москва : Языки русской культуры, 2000. С. 117–126.

Солнцев В.М. Лингвистическая типология и общая теория типологии. Лингвистическая типология / отв. ред. В.М. Солнцев, И.Ф. Вардуль. Москва : Наука, 1985. С. 3–5.

Стернин И.А., Харитонова Б. Типы русско-немецких лексических соответствий. Контрастивные исследования русского и немецкого языков. Воронеж : ВГУ, 1986. С. 8–17.

Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике. Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления / под ред. А.А. Кибрика, И.М. Кобозевой, И.А. Секериной ; изд. 2-е, испр. и доп. Москва : Эдиториал УРСС, 2002. С. 340–369.

Якобсон Р. О лигвистических аспектах перевода. Избранные работы / пер. с англ., нем., фр. Москва : Прогресс, 1985. С. 361–368.

Barnden John A. Metaphor and metonymy: Making their connections more slippery. Cognitive Linguistics. 2010. 21–1. P. 1–34.

Bierwisch M., Lang E. (eds.). Dimentional adjectives: grammaticals structure and conceptual interpretation. Berlin, Heidelberg, New York: Springer–Verlag, 1989. 523 p.

Evans Vyvyan, Bergen Benjamin K., Zinken Jörg. The cognitive linguistics enterprise: an overview / Evans Vyvyan, Bergen Benjamin K., Zinken Jörg (eds.). The Cognitive Linguistic Reader. 2007. P. 1–36.

Fintel Kai von, Matthewson Lisa. Universals in semantics. The Linguistic Review. 2008. № 25. P. 139–201.

Koptjevskaja-Tamm Maria, Vanhove Martine, Koch Peter. Typological approaches to lexical semantics. Linguistic Typology. 2007. № 11. P. 159–185.

Kshanovsky O.Ch. The concept of DIMENSION in Ukrainian, Persian and Azerbaijani languages / Petluchenko N.V. (ed.). Concepts and Contrasts. Odesa : Publishing House «Helvetyka», 2017. P. 112–121.

Lang E., Carstensen K.U., Simmons G. Modelling Spatial Knowledge on a Linguistic Basis. Theory–Prototype–Integration. Berlin, Heidelberg, New York: Springer-Verlag, 1991. 138 p.

Linde-Usiekniewcz J. Hipotezy na temat znaczen polskich przymiotnikow wymiaru. Wersija wstepna / Colour and measure terms (Stockholm Slavic Papers 6). Stockholm : Akademitryck, 1997. P. 105–113.

Linde-Usiekniewicz J. Określenia wymiarów w języku polskim. Warszawa : UW, 2000. 267 s.

Mendoza Ibanes Francisco Jose Ruiz de, Hernandez Lorena Perez. Metonymy and the grammar: motivation, constraints and interaction. Language and Communication. 2001. № 21. P. 321–357.

Rachilina J. Określanie wymiarów części ciała w języku rosyjskim / Grzegorczykowa R., Zaron Z. (eds.). Semantyczna struktura słownictwa i wypowiedzi. Warzshawa : Wyd. UW, 1997. P. 91-95.

Rainer Franz. Semantic change in word formation. Linguistics. 2005. № 43–2. P. 415–441.

Ramat Paolo. Typological Comparison: Towards a Historical Perspective / Masayoshi Shibatani and Theodora Bynon (eds.). Approches to Language Typology. Oxford University Press, 1995. P. 27–48.

Talmy Leonard. How language structures space / Pick H., Acredolo L. (eds.). Spatial orientation: theory, research, and application. New York : Plenum, 1983. P. 225–282.

Zalizniak A.A. A catalogue of semantic shifts: Towards a typology of semantic derivation /Vanhove M. (ed.). From polysemy to semantic change. Towards a typology of lexical semantic associations. Amsterdam, 2008. P. 217–232.

Zalizniak A.A. The Catalogue of Semantic Shifts: 20 Years Later. Russian Journal of Linguistics. 2018. Vol. 22. № 4. P. 770–787.

Zalizniak A.A., Bulakh M., Ganenkov D., Grunov I., Maisak T., Russo M. The catalogue of semantic shifts as a database for lexical semantic typology / Koptjevskaja-Tamm M., Vanhove M. (eds.). New directions in lexical typology. Linguistics, a special issue. 2012. Vol. 50. № 3. P. 633–670.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-23