ЯДРО АНТРОПОНІМНОГО ПРОСТОРУ РОМАНУ ЕРНЕСТА ГЕМІНҐВЕЯ «FOR WHOM THE BELL TOLLS»

Анотація

Анотація. Стаття присвячена дослідженню ядерної зони антропонімного простору роману Ернеста Гемінґвея «For Whom the Bell Tolls». Літературно-художні антропоніми мають величезний вплив на формування образності, визначають «обличчя» художнього твору, виконують сюжетотвірну роль. Мета дослідження – виявлення та аналіз ядра антропонімного простору роману; потрактування власних імен художнього тексту як значущих маркерів індивідуально-авторської картини світу, що відображають погляди письменника на світ, людину, культуру, характер війни тощо. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: виокремити стрижневі антропоніми, ужиті в антивоєнному романі «For whom the bell tolls»; розкрити семантико-стилістичну специфіку імен головних дійових осіб роману; визначити їхнє змістово-функційне навантаження та вплив на формування образності тексту. Об’єкт дослідження – антропоетоніми роману «For whom the bell tolls». Предмет дослідження – семантика і поетика власних імен, уналежнених до ядерної зони онімного простору досліджуваного роману. У статті використані такі методи дослідження: описовий метод; інтерпретація та узагальнення, які допомогли виявити, систематизувати та проаналізувати власні імена; контекстуально-інтерпретаційний метод (для визначення семантичного навантаження літературно-художніх антропонімів), метод етимологічного аналізу (для з’ясування внутрішньої форми власних імен). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проаналізовано ядро антропонімного простору роману Ернеста Гемінґвея «For whom the bell tolls». Доведено тексто-, сюжето- й образотвірну роль антропоетонімів, з’ясовано їхню семантичну структуру, визначено парадигми іменування. Антропонімний простір роману «For Whom the Bell Tolls» налічує велику кількість вигаданих і «реальних» історико-культурних імен, які вміщують контекстні – інтертекстуальні, явні (експліцитні) – приховані (імпліцитні) смисли. Інтерпретація антропонімного простору допомогла з’ясувати ідейну концепцію роману й адекватно описати індивідуально-авторську картину світу письменника.