ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В РОМАНІ «ФОРТЕЦЯ НА БОРИСФЕНІ» ВАЛЕНТИНА ЧЕМЕРИСА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.59.7Ключові слова:
історизм, лексико-семантична група, лексема, архаїзм, термін.Анотація
Анотація. Наше дослідження пов’язане, з одного боку, з аналізом лексико-семантичних груп історизмів та їхніх стилістичних особливостей в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені», а з іншого, – з розумінням нової емоційної або нової функціонально-стильової забарвленості, яку вони набувають на певному часовому зрізі. Це дає нам можливість зробити висновок, що їх уживання в мові зумовлено не тільки семантичною, а й стилістичною парадигматикою. Лексикологічні дослідження останніх років характеризує посилений інтерес до проблем розвитку мови, до механізму вдосконалення засобів лексичної номінації, вияву тенденцій розвитку слова й лексичного фонду загалом. Робота з фактичним матеріалом показала, що історична лексика не вийде з ужитку хоч би тому, що без неї неможливо створити історичний художній твір. Мета нашого дослідження полягає у вивченні стилістичних особливостей лексико-семантичних груп історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса як засобу відображення побуту, звичаїв, військової діяльності козаків. Основні методи лінгвістичного дослідження: теоретичний аналіз; порівняльно-історичний метод; описовий метод; системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування). Наукова новизна дослідження полягає в проведенні самостійного комплексного аналізу історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса з погляду її семантико-функціональних та стилістично-функціональних особливостей. Зазначимо, що основна функція історичної лексики – номінація колишніх історичних реалій. У статті йтиметься про співвіднесеність історизмів зі словами одного або різних стилістичних рівнів. Щоб значення історичних слів було зрозумілим, наводитимемо контекст, у якому їх використано. У ході дослідження встановлено, що в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені» переважають історизми, що належить до козацької лексики. Меншу кількість застарілої лексики становлять слова, пов’язані з веденням домашнього господарства, оселею або ж з працею мешканців сіл.
Посилання
Булаховський Л. А. Вибрані праці : у 5-ти томах / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1975. 438 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ, Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Данилюк Н. Україна в словах. Мовокраїнознавчий словник-довідник : Навч. посіб. Київ : ВЦ Просвіта, 2004.704 с.
Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності : стилістика та культура мови. Київ : Довіра, 1999. 431 с.
Кирилюк В. «Убивство на хуторі біля Диканьки». Культура і життя, 2003. 5 лист. С. 4–5.
Король Л. Творчість Валентина Чемериса в контексті української історичної прози ХХ – поч. ХХІ ст. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету, 2015. Випуск VІІІ. С. 161–167.
Література. Теорія. Методологія / Пер. з польськ. С. Яковенка; Упорядкув. і ред. Д. Уліцької. 2-ге вид. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 543 с.
Мартинова С. М. До питання розвитку історичної романістики Придніпров’я 1970–1980-х років. Таїни художнього тексту (до проблеми поетики художнього тексту) [Зб. наук. пр.] / Ред. кол. : Н. І. Заверталюк (наук. ред.) та ін. Дніпро : Ліра, 2015. №18. C. 137–142.
Мартинова С. Історія одного роману, чи роман про одну історію. Київ. 2001. № 10. С. 138–141.
Романчук Л. Загадка чарiвностi. Київ. 2001. № 9–10. С. 140.
Савченко В. «Шлях у три покоління» (есе про прозаїків Придніпров’я : антологія прози Придніпров’я : [передмова]). URL : http://filosof-50.ucoz.ru/publ/3-1-0-76.
Словник староукраїнської мови ХІV-ХV ст. Київ, 1977. Т. 1. 211 с.
Чемерис В. Л. Фортеця на Борисфені. Київ : Українські письменники, 1993. 489 с.
Чепіга В. Убивство на хуторі біля Диканьки. Вітчизна. 2003. № 11–12. С. 152–155.
