ФЛОРИСТИКА ЯК ІНДИКАТОР ДОМІНАНТИ ІДІОСТИЛЮ ДАРІЇ ВІКОНСЬКОЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.59.4

Ключові слова:

ідіостиль, флористичні образи, рослинні образи, експресіонізм, імпресіонізм, символізм.

Анотація

Анотація. У статті розглянуто особливості індивідуального стилю Дарії Віконської з погляду його реалізації за посередництвом рослинних образів на матеріалі квіткових етюдів письменниці. Акцент зроблено на інтермедіальному характері текстів, що увиразнює творчу манеру мисткині. Проаналізовано стильове забарвлення творів з огляду на характер зображення рослинних образів, окреслено їх як індикатори ідіостилю Дарії Віконської. Увагу зосереджено на особливостях вираження авторського стилю шляхом поєднання ознак символізму, імпресіонізму та експресіонізму. Наукова новизна дослідження зумовлена необхідністю й важливістю розширення спектру розвідок мистецького доробку письменниці в аспекті ідіостилю. Мета полягає в з’ясуванні й окресленні стильових домінант творчості Дарії Віконської через призму флористичних образів. Сучасна методологічна основа дала можливість детального й комплексного аналізу текстів авторки. У ході дослідження було застосовано системний метод, елементи культурно-історичного, інтермедіального, психоаналітичного, формального та методу рецептивної естетики. «Філокактей» та «Білі іриси» репрезентують ознаки імпресіонізму та символізму у стилі Дарії Віконської, «В’язні», а особливим чином «Begonia rex» демонструють парадоксальне поєднання імпресіоністичного та експресіоністичного в площині одного твору. У підсумку з’ясовано, що синтез характерних рис модерного мистецтва, використання міжмедіальних (візуальних, звукових, тактильних) елементів визначають специфіку жанрової, стильової та образної природи творів Дарії Віконської. Рослини постають носіями глибокої філософії, в основі якої єдність людини з природою, сакральність творчого процесу, естетика споглядання та сприйняття світу та особлива емоційна наповненість як спонука до творчості. Флористичні образи і способи їх репрезентації на рівні художніх образів (символів, метафор та алегорій) є індикаторами ідіостилю письменниці, домінанта якого – експресіонізм, хоч риси імпресіонізму та символізму виявляємо в творах різних етапів творчості Дарії Віконської, що лиш збагачує їхню художню вартісність.

Посилання

Віконська Д. Жінка в чорному. Етюди, поезії в прозі, нариси, діалоги. Джеймс Джойс : Тайна його мистецького обличчя. Упоряд., літ. редакція, передм. і прим. В. Ґабора. Львів : ЛА «Піраміда», 2013. 108 с. + 76 с.

Головій О. «...Як чорна квітка»: до проблеми ідіостилю Дарії Віконської (флористичний аспект). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія», 54, С. 35–45

Ґабор В. Аристократка духу : Дарія Віконська. Віконська Д. Жінка в чорному. Етюди, поезії в прозі, нариси, діалоги. Джеймс Джойс : Тайна його мистецького обличчя. Упоряд., літ. редакція, передм. і прим. В. Ґабора. Львів : ЛА «Піраміда», 2013. С. 7–18.

Мацибок-Стародуб Н. О. Художня модель світу в західноукраїнській жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (Ірина Вільде, Ольга-Олександра Дучимінська, Дарія Віконська) : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 – українська література. Київ, 2015. 187 с.

Моклиця М. В. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. 2. вид., доп. і перероб. Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. 389 с.

Набитович І. Дарія Віконська – письменниця з княжого роду. Дивослово. 2017. №6. С. 53–59.

Набитович І. Епістолярій Дарії Віконської як люстро творчої екзистенції. Studia polsko-ukraińskie. Red. V. Sobol, Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 2020. S. 141–160.

Набитович І. Євген Маланюк і Дарія Віконська. Мистецька трансформація історії княжого роду Федоровичів у поемі «Побачення». Слово і Час. 2019. №6. 46–55.

Поліщук Н. Флористичні світи модерністичної жіночої прози : Дороті Річардсон, Вірджинія Вулф, Дарія Віконська. Іноземна філологія. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2017. Вип. 130. С. 154–166.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-01