СЕМАНТИЧНІ ТА СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ МІКРОСИСТЕМИ «КІНЬ, КОБИЛА»

Анотація

Стаття присячена дослідженню особливостей семантики та синтасичної організації фразеологічних одиниць мікросистеми «Кінь, кобила». Зазначено, що фразеологічні макро- і мікросистеми в українському мовознавстві почали інтенсивно вивчатися лише в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. (див., наприклад, праці Н. Ф. Грозян, О. О. Картамишева, О. А. Мороз, М. І. Пелипася, Ю. Ф. Прадіда, П. О. Редіна та ін.). Джерельною базою фактичного матеріалу для аналізу слугували тлумачні та фразеологічні словники української мови, інтернет-сайти, а також власна фразеологічна картотека автора статті (аналізу підлягають 47 ФО), теоретико-методологічним підґрунтям розвідки – праці українських мовознавців, у яких досліджено певні фразеологічні мікро- і макро- системи. Мета пропонованої розвідки – дослідити місце мікросистеми ФО «Кінь, кобила», до якої, крім ФО із компонентами кінь, кобила, зараховано й ФО з компонентами-назвами частин тіла коня, кінської збруї, у фразеологічному складі української мови, описати семантичні та синтаксичні особливості ФО, що репрезентують цю мікросистему. Проведений аналіз цієї мікросистеми ФО дав підстави резюмувати таке: 1) мікросистема підданих аналізу ФО нечисельна, але натомість доволі розмаїта за своїми семантичними особливостями й синтаксичною організацією; 2) для цих ФО, як і фразеологічної системи української мови загалом, характерні явища полісемії, варіантності, синонімії, паралелізму й антонімії; 3) найбільше ФО цієї мікросистеми утворено з компонентами коня (7 ФО), конем (6 ФО), віжки (5 ФО), найменше – з компонентами возом, гриву, кінська, коняча, конька, мерин, поводи, узду, хвіст (по 1 ФО); 4) у мікросистемі ФО «Кінь, кобила» представлені майже всі синтаксичні структури, характерні для фразеологічного складу української мови взагалі: а) ФО, співвідносні з підрядним словосполученням: блідий кінь, сон рябої кобили та ін.; б) ФО, співвідносні зі сполученням слів: на коня, у хвіст і в гриву та ін.; в) ФО, співвідносні з порівняльним зворотом: як ломовий кінь, як свиня на коня та ін.; г) ФО, співвідносні з простим реченням – односкладним: хоч конем грай, на коні не під’їдеш і двоскладним: коні не винні, мов хто на сто коней висадив; 5) ФО з компонентами кінь, кобила можуть виступати в реченні підметом, присудком (простим, складеним іменним, складеним дієслівним), додатком, означенням, обставиною; 6) потребують окремого дослідження семантичні та синтаксичні особливості й інших фразеологічних мікросистем, у зокрема в порівняльному та зіставному аспектах.