ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.57.6Ключові слова:
українська релігійна фразеологія, фразеологізми, релігійні фразеологічні одиниці, конотаціяАнотація
У статті розглянуто українську релігійну фразеологію періоду російсько-української війни та охарактеризовано її функціонування в інтернет-просторі. Процеси дерадянізації та деатеїзації в українському суспільстві активізують дослідження вербальних засобів релігійного змісту, серед яких особливе місце посідають релігійні фразеологічні одиниці. Актуальність цієї теми посилена фактами з’яви в українському мовному просторі нових фразеологізмів, пов’язаних з реаліями нинішньої російсько-української війни. Відзначено, що фразеологія як виразник менталітету народу є важливим чинником формування світогляду українців в період війни, тож її функціонування в інтернет-просторі набуває великої ваги. Оскільки релігійну фразеологію періоду початку війни вже досліджено, у статті основний акцент зроблено на фразеологізмах, які функціонують в релігійних текстах, поширених в інтернет-просторі після початку повномасштабного вторгнення агресора в нашу країну. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що українська релігійна фразеологія зайняла гідне місце в сучасному інформаційному просторі завдяки активній присутності у ньому електронних ресурсів УГКЦ та ПЦУ (офіційні сайти церков, часописи, поширення актуальних релігійних публікацій в українських електронних ЗМІ, релігійні спільноти в соціальних мережах тощо). Продовжуючи традиції українського проповідницького мистецтва щодо використання скарбів релігійної фразеології, нинішні проповідники вводять ці мовні ресурси в сучасний контекст. Відзначено, що активно функціюють фразеологізми з ключовими словами-теонімами та фразеологізми-біблеїзми, які переважно набувають конотацій, суголосних з подіями війни, а також набули поширення фразеологічні одиниці, ключові слова яких – лексеми мир, війна та перемога. Частина фразеологізмів мають одночасно релігійну та національно-патріотичну конотацію.
Посилання
Блаженніший Святослав. Війна – найбільша дурість, яку людина може здійснити, і найбільший злочин проти Бога. УГКЦ : сайт. 26 червня 2022. URL : https://ugcc.ua/data/blazhennishyy-svyatoslavviyna-naybilsha-durist-yaku-lyudyna-mozhe-zdiysnyty-i-naybilshyy-zlochyn-proty-boga-601/ (дата звернення : 20 квітня 2024).
Відкрито шелтер святої княгині Ольги – прихисток від проявів насильства. Укрінформ. 26.04.2021. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3235124-vidkrito-selter-svatoi-knagini-olgi-prihistokvid-proaviv-nasilstva.html (дата звернення : 20 квітня 2024).
Глава УГКЦ на Великдень : «Христос воскрес! Ми з України!». УГКЦ : сайт. 24 квітня 2022. URL : https://ugcc.ua/data/glava-ugkts-na-velykden-hrystos-voskres-my-z-ukrayny-516 (дата звернення : 20 квітня 2024).
«Диявольські плоди тієї війни, яку РПЦ назвала священною», – Предстоятель ПЦУ про обстріл Чернігова. 17.04.2024. Релігійно-інформаційна служба України. URL : https://risu.ua/diyavolski-ploditiyeyi-vijni-yaku-rpc-nazvala-svyashchennoyu---predstoyatel-pcu-pro-obstril-chernigova_n147659 (дата звернення : 20 квітня 2024).
Епіфаній подякував Богові та українським воїнам за чудо врятування країни від загарбання та знищення. LB.ua. 23.02.2023. URL : https://lb.ua/society/2023/02/23/546889_epifaniy_podyakuvav_bogovi.html (дата звернення : 20 квітня 2024).
Ісусе, ти кожен подих мій. URL : https://www.facebook.com/jesus.you.are.my.every.breath (дата звернення : 20 квітня 2024).
Куза А. Релігійна фразеологія проповідей Святослава Шевчука. Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць Дрогобицького держ. пед. унту імені Івана Франка / ред. кол. Н. Скотна (гол. ред.), М. Федурко (ред. розділу) та ін. Дрогобич : Видавн. відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2014. Вип. 34. Філологія. С. 87–98.
Куза А. Релігійна фраземіка в інтернет-просторі як чинник формування світогляду сучасників. Національна ідея : гуманітарно-освітня концепція Митрополита Андрея Шептицького. ІV Наук.-практ. конф. (Львів, 3 листопада 2015 р.) : зб. праць / упоряд. І. В. Барановський. Львів : УАД, 2015. С. 96–106.
Куза А. М. Українська релігійна фразеологія : особливості функціонування в сучасному мовному просторі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 – українська мова. Львів, 2016. 22 с.
Молитви за Україну, за наших воїнів, за перемогу правди й справедливий мир. ПЦУ : сайт. 10.02.2022. URL : https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/molytvy-za-ukrayinu-za-nashyh-voyiniv-zaperemogu-pravdy-j-spravedlyvyj-myr/ (дата звернення : 20 квітня 2024).
Не може бути тіло українським, а душа російською : основні тези проповіді митрополита ПЦУ Епіфанія на Тернопільщині. Суспільне Тернопіль. 29.12.2023. URL : https://suspilne.media/ternopil/650522-ne-moze-buti-tilo-ukrainskim-a-dusa-rosijskou-osnovni-tezi-propovidi-mitropolita-pcu-epifania-naternopilsini/(дата звернення : 20 квітня 2024)/
Петрів О. Лексика і фразеологія російсько-української війни. Філологічні дискусії : теоретико-методологічні та прикладні аспекти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої Дню української писемності та мови, 24 листопада 2022 р. Івано-Франківськ : Ред.- вид. відділ ЗВО “Університет Короля Данила”, 2022. С. 34–38.
Послання щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій. Офіційні документи УГКЦ. 16 лютого 2024 р. URL : https://docs.ugcc.ua/1723/
Сам Бог сьогодні радіє нашими радощами і страждає нашими болями. Медіаресурс УГКЦ. 06.01.2015. URL : http://ugcc.tv/ua/media/72604.html. (дата звернення : 20 квітня 2024).
Традиції святкування Великодня : паски, крашанки, писанки, мальованки. Україна молода. 03.05.2024. URL : https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/183032 (дата звернення : 20 квітня 2024).
Трач Н. Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. Київ : Кліо, 2015. 144 с.
Хома І. Фразеологія російсько-української війни : лексикографічний аспект. Мовний простір сучасного світу : тези доповідей VII Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Київ, 26 травня 2023 р.). Київ : НаУКМА, 2023. С. 222–226.