МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІМПЛІКАТУР У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

Автор(и)

  • Ольга АНДРУЩАК Комунальний обласний позашкільний навчальний заклад «Буковинська Мала академія наук учнівської молоді»
  • Микола ЗАПОЛОВСЬКИЙ Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.2

Ключові слова:

імлікатура, імпліцитність, імпліцитна оцінка, прихова- ний зміст, лінгвальні засоби, класифікація імплікатур, максими Принципу коо- перації Г.П. Грайса

Анотація

У статті досліджено мовні засоби вираження імплікатур, уживаних в англомовних газетно-інформаційних текстах, та систематизо- вано їх за морфологічною класифікацією. Виявлено, що найуживанішими лінгвальними засобами імплікатур в англомовній публіцистиці є оксиморонна, гіперболічна, метонімічна, евфемі- стична, антифразисна та метафорична імплікатури, виражені іменниками, прикметниками та дієсловами, зрідка сполучниками і часткою та які висту- пають засобом виразності, емоційної забарвленості тексту й підвищення інтересу читача до публікації. Виділено чотири основних типи морфологічної класифікації імплікатури: іменний, вербальний, препозиційний та змішаний. Для досягнення мети і завдань дослідження використано такі методи: загальнонаукові, мовні, логічні, аналітичні, методи прагматичного та струк- турного аналізу, метод кількісних підрахунків. Матеріал дослідження становить 75 імпліцитних висловлювань, сфор- мованих методом вибірки із досліджень сучасних мовознавців, прикладів фра- зеологічних, стилістичних сполук та опрацьованих матеріалів газетної публі- цистики, а саме 50 статей найпопулярніших англомовних видань The Guardian, The Seattle Times, Washington Post, The New York Times.

Посилання

Гольцова М. Типологія імплікатур в англійській та українській мовах. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія «Мовознавство». 2017. Вип. 2(28). С. 18–22.

Добровольська М.Б. Поняття імпліцитності та імпліцитної оцінки в лінгвістиці. Львівський філологічний часопис. 2019. № 5. С. 1–5.

Ерліхман А.М. Типологія імпліцитності. Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Серія «Філологічна». 2010. С. 106.

Иванкова И.В. Метафора как средство выражения имплицитной оценки в языке философии. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2016. № 6(60). Ч. 3. C. 93–95.

Купрієнко Ю.В., Мірущенко Ю.В. Лексичні труднощі перекладу англомовних газетних заголовків українською мовою. Studia Philologica. 2018. Вип. 2. С. 226–230.

Малова Н.Е. Лингвокогнитивные категории «Имплицитность» и «Подтекст». Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 2: Филология и искусствоведение. 2012. № 2. С. 211–214.

Маслюк М.Г. Виокремлення типів імплікатур в українській та англійській мовах. Science and Education a New Dimension. Philology. 2014. II(7). Is. 34. URL: https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/maslyuk_m._the_eduction_of_the_implicature_types_in_the_ukrainian_and_english_languages.pdf (дата звернення: 17.06.2021).

Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения : учебное пособие. Москва : Высшая школа, 1988. 168 с.

Приходько Г.І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові : монографія. Запоріжжя : ЗДУ, 2001. 362 с.

Ситдикова Ф.Б. О способах проявления имплицитних структур в языке (на материале татарского языка). Язык и методика его преподавания : сборник трудов IV Республиканской научно-практической конф., 19 июня, 2002 г. Казань : КГУ, 2002. С. 61–64.

Фатхулова Д.Р. Характеристика внутритекстовых связей. Вестник Челябинского государственного университета. Серия «Филология. Искуствоведение». 2007. № 20. Вып. 16. С. 143–148.

Bach K. The Myth of conventional implicature. Linguistics and Philosophy. 1999. № 22. P. 327–366.

Grice H.P. Futher Notes on Logic and Conversation. Studies in the Way of Words. Cambridge (Mass.), L. : Harvard Univ. Press, 1991. P. 41–57.

Grice H.P. Logic and Conversation. Studies in the Way of Words. Cambridge (Mass.), L. : Harvard Univ. Press, 1991. P. 26–27.

Karttunen L. Simple and Phrasal implicatives. First Joint Conference on Lexical and Computational Semantics (*SEM) (Montreal, Canada, June 7–8, 2012). Montreal, 2012. Vol. 1. P. 124–131.

Keller R. Rationalität, Relevanz und Kooperation // Liedtke F. (Hg.) Implikaturen. Grammatische und pragmatische Analysen. Tübingen : Niemeyer, 1995. S. 5–18.

Kripke S. Presupposition and Anaphora: Remarks on the Formulation of the Projection Problem. Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics / ed. by Asa Kasher. London, New York : Routledge, 2012. Vol. II. 234 p.

Levinson S.C. Presumptive Meanings: The Theory of Generalized Conversational Implicature. Cambridge (Mass.) : MIT Press, 2000. 480 p.

Potts Ch. Conventional implicatures, a distinguished class ofmeanings. The Oxford Handbookof Linguistic Interfaces / ed. By F. Ramchand, Ch. Reiss. Oxford : Oxford University Press, 2007. P. 475–501.

Roberts C. Only, Presupposition and Implicature. Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics / ed. by Asa Kasher. London, New York : Routledge, 2012. Vol. II. P. 169–221.

Rolf E. Sagen and Meanen: Paul Grices Theorie der Konversationsimplikaturen / E. Rolf. Opladen : Westdt. Ver.1, 1994. 269 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-22