ФАХОВА МОВА (FACHSPRACHE) І ТЕРМІН (TERMINUS): ГЕНЕЗА І РОЗВИТОК НАУКОВИХ КАТЕГОРІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.56.6Ключові слова:
фахова мова, термін, терміносистема, мовознавство.Анотація
Анотація. Зростання в умовах глобалізації спеціалізованої інформації у світі спричинює потребу глибокого осмислення механізмів формування й еволюції фахової мови й термінології загалом та кожної з мов зокрема. Завдяки постійним змінам у геополітичному середовищі питання становлення й розвитку фахових терміносистем належать до актуальних проблем лінгвістичних досліджень. Статтю присвячено аналізові понять «фахова мова» й «термін» як важливих явищ у системах української та німецької мов. Фахова мова, презентована в національних мовах самостійно виокремленим стандартом із власним термінологічним контентом, специфічними граматичними конструкціями і стилістичними варіаціями, забезпечує комунікацію на різному рівні відповідно до учасників комунікації, форми її реалізації в мовленні (письмова чи усна) та функціональності (фахова мова, мова виробництва, мова споживачів тощо). Наукова новизна розвідки полягає в уточнені та конкретизації наукових категорій «фахова мова» і «термін» в українській та німецькій мовах. Вона спрямована на ідентифікацію спільних і відмінних рис у формуванні та використанні фахових термінів в обох лінгвістичних системах. Застосування інноваційних методологій допомогло розкрити глибинні взаємозв’язки та впливи, що формують специфіку фахової комунікації в українському та німецькому мовних середовищах. Основний акцент зроблено на систематизації та узагальненні ключових наукових підходів сучасного мовознавства до вивчення аналізованих термінів. У статті подано інформацію про становлення, актуалізацію та розвиток основних концепцій, які є фундаментом для сучасного термінознавства. Особливу увагу приділено домінантним властивостям і функціям фахової мови. Показано, що вивчення генези й розвитку наукових категорій допомагає осягнути те, як мова відображає та визначає еволюцію наукового знання. Це важливо для розуміння динаміки та взаємодії між сучасними науковими течіями.
Посилання
Амеліна С. Синтаксичні особливості аграрної підмови у системі сучасної німецької мови та їх врахування в українських перекладах. Наукові записки. Серія : Філологічні науки. 2018. Вип. 164. Кропивницький : Видавництво «КОД». С. 466–471.
Великий тлумачний словник сучасної української мови : Близько 250 000 слів / укл. та гол. ред. В’ячеслав Бусел. Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. 1728 с.
Д’яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Київ : КМ Academia, 2000. 216 с.
Іващенко В., Казимирова І., Туровська Л., Яценко Н. Організація термінологічної діяльності у галузі стандартизації у країнах Європи та Америки (аналітичний огляд веб-порталів). Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. Вип. 1. Київ : ІУМ НАНУ, 2011. С. 133–155.
Квитко І. Термін у науковому документі. Львів : Вища школа, 1976. 128 с.
Кияк Т. Фахові мови та проблеми термінознавства. Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2007. № 27. С. 203–208.
Козуб Л. Соціолінгвістичні особливості просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами (експериментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2005. 19 с.
Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д. Гринчишина. Укладачі : Д. Гринчишин, В. Карпова, Л. Полюга, М. Худаш, У. Єдлінська. Науковий редактор : О. Пономарів. Київ : Вид. центр «Просвіта», 2010. 600 с.
Пилипенко О., Кобилинська О. Неологізми в фаховому мовленні (на матеріалі військової лексики). Studia Lingua: актуальні проблеми лінгвістики і методики. Національний університет біоресурсів і природокористування України. Науковий альманах. 2011. Вип. 1. Київ : Видавничий центр НУБіП України. С. 28–38.
Ольховська Н. С., Постоловська І. О. Лексико-семантичні особливості німецькомовної терміносистеми аграрної сфери. Міжнародний філологічний часопис. Київ : Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. Т. 10. № 2. С. 91–97.
Adamzik K. Fachsprachen als Varietäten. In : Hoffmann et al. Fachsprachen. Ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. Berlin/Boston : de Gruyter, 1998. S. 181–189.
Arntz R., Picht H., Mayer F. Einführung in die Terminologiearbeit. Hildesheim. Zürich. New York. Hildesheim : Georg Olms Verlag, 2009. 331 S.
Bartha M. Der Einfluß der Prager Schule der Vorkriegszeit auf die modernen Fachsprachentheorien. In :
Bungarten Teo (ed.), Fachaprachentheorie. Bd. 2, Tostedt : Attikon. 1993. S. 551–566.
Becker A., Markus H. Die Fachsprache in der einzelsprachlichen Differenzierung. In : Hoffmann, L. et al. Fachsprachen. Ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. Berlin/Boston : de Gruyter, 1998. S. 118–133.
Beier R. Englische Fachsprache. Stuttgart : Kohlhammer W. Verlag, 1980. 122 S.
Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. Stuttgart : Kröner, 2002. 783 S.
Choparinova P. Fremdsprachliche Einflüsse auf die Werbesprache deutscher und bulgarischer Zeitschriftenein – Vergleich. Inauguraldissertation zur Erlangung des akademischen Grades eines Doktors der Philosophie. Universität Mannheim, 2017. 260 S.
DIN 2342:2022-07. Terminologiewissenschaft und Terminologiearbeit. Beuthverlag, 2022. 20 S.
Der Duden : in 10 Bänden. Duden Fremdwörterbuch. Bd. 5. Berlin : Duden, 1990. 480 S.
Fluck H.-R. Fachsprachen. Einführung und Bibliographie. Tübingen, Basel. Francke, 1996. 361 S.
Fraas C. Lexikalisch-semantische Eigenschaften von Fachsprachen. In : Hoffmann, L. et al. Fachsprachen. Ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. Berlin-Boston : de Gruyter, 1998. S. 428–438.
Goethe J.W. Maximen und Reflexionen. Nachlaß, Über Literatur und Leben. In : fünf Abtheilungen. In : Goethe’s Werke. Vollständige Ausgabe letzter Hand. Unter des durchlauchtigsten deutschen Bundes schützenden Privilegien. Band 49. J. G. Cotta’sche Buchhandlung, Stuttgart/Tübingen, 1833. S. 21–131.
Halliday M. A. K. Language as social semiotic : The social interpretation of language and meaning. Chapter 1 : Language and social man. Baltimore : University Park Press, 1978. Part 1. P. 8–35.
Havránek B. Úkoly spisovného jazyka a jeho kultura. In : B. Havránek / M. Weingart (eds), Spisovná čeština a jazyková kultura. Praha, 1932. S. 32–84.
Havránek B. K funkčnímu rozvrstvení spisovného jazyka. Časopis pro moderní filologii. 28, 1942. S. 409–416.
Heusinger S. Die Lexik der deutschen Gegenwartssprache. Verlag: Fink, 2004. 303 S.
Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache : Eine Einführung. Forum für Fachsprachen-Forschung. Bd. 1. G. Narr, 1985. 307 S.
Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache : Eine Einführung, Berlin, Boston : De Gruyter, 1976. 498 S.
Hoffmann L., Kalverkämper H., Wiegand H. E. Fachsprachen. Ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. Bd. (1, 2), 1998. Berlin. New York : de Gruyter. 1412 S.
Kontutytė E. Einführung in die Fachsprachenlinguistik Vilniaus universiteto leidykla. Vilniaus, 2017. 67 S.
Marouzeau J. Lexique de la terminologie linguistique : français, allemand, anglais, italien. Librairie orientaliste Paul Geuthner. Collection Georges Ort-Geuthner, 1951. 265 S.
Metzler Lexikon Sprache / H. Glück (ed.). Stuttgart–Weimar : Verlag J. Metzler, 2005. 837 S.
Roelcke T. Fachsprachen. Berlin : Verlag Peter Rump, 1999. S. 214–243.
Roelcke T. Fachsprachen. Berlin : Schmidt, 2010. 305 S.
Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Max Niemeyer Verlag, Tübingen, 2002. 297 S.
Veith H. W. Soziolinguistik. Ein Arbeitsbuch. Tübingen, 2002. 292 S.
Wolff D. CLIL als europäisches Konzept. In : W. Hallet & F. G. Königs (Eds.), Handbuch Bilingualer Unterricht – Content and Language Integrated Learning. Seelze : Friedrich Verlag, 2013. P. 18–25.
