СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ ЕМОТИВНОСТІ В АНГЛОМОВНИХ МЕДІАНОВИНАХ ПРО СТАН КАВОВОЇ ІНДУСТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.56.4Ключові слова:
медіановини, емотивний синтаксис, інтерогативні конструкції, парцеляція, синтаксичні повтори, вставні слова, окличні речення.Анотація
Анотація. Мета дослідження – з’ясувати специфіку емотивності синтаксичного рівня в текстах медіановин на матеріалі англомовного інтернет-ресурсу “Sprudge”, що висвітлює стан розвитку виробництва кави та функціонування підприємств, які займаються її переробкою, а також закладів індустрії гостинності, що реалізують кавову продукцію. Ставимо завдання, виконання яких передбачає її досягнення: 1) ідентифікувати синтаксичні маркери емотивності в новинних текстах сайту “Sprudge” за 2023 рік; 2) систематизувати виокремлені структури; 3) виявити, з якими емоціями вони корелюють. Новизна дослідження полягає в тому, що наявні публікації, у яких розглядають питання емотивного синтаксису, стосуються творів художньої літератури, тоді як спостерігаємо брак таких розвідок на матеріалі медіановин. Для досягнення поставленої мети використано методи комплексного та компонентного аналізів. Лінгвістичне дослідження контенту англомовного сайту “Sprudge” уможливило виокремлення синтаксичних одиниць із маркерами емоційності й групування їх за типами конструкцій: питальні речення загалом і риторичні питання зокрема (неповні речення, питально-стверджувальні моделі, градація), окличні речення, повтори, парцельовані конструкції та вставні слова. Виявлено, що експресивність ідентифікованих емотивних одиниць може посилюватися за рахунок використання розділового знака «три крапки», а також графічного виділення. Виявлені емотивні конструкції переважно корелюють із позитивними емоціями радості, любові, задоволення, проте трапляються й синтаксичні засоби вираження схвильованості, розгубленості, смутку й навіть гніву. За частотністю використання серед емотивних синтаксичних одиниць переважають питальні речення (як у текстах дописів, так і в їхніх назвах). Перспективи подальших досліджень убачаємо в з’ясуванні специфіки емотивного синтаксису на матеріалі медіановин про інші галузі економіки.
Посилання
Белецька А. Емоційний контент в новинному продукті інтернет-медіа України у часи постправди. Наукові записки інституту журналістики. 2019. Т. 2 (75). С. 11–26.
Ковалевич І., Сеньків О. Вербалізація емоцій на лексичному рівні (у текстах британських інтернет-газет). Молодий вчений. 2018. 10 (62). С. 534–538.
Гоца Н., Пасічник Н., Косенко А. Синтаксичні структури вираження емотивності у романах Тоні Моррісон. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2020. Вип. 29. T. 1. С. 110–115.
Романова Н. Проблема емоційної і емотивної лексики. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. 2011. № 3 (2). С. 174–178.
Столяр З., Ярошик О. Синтаксичний рівень художнього тексту з погляду емотивної семантики (на матеріалі роману Люко Дашвар «Покров»). URL : https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6658.
Томащук Ю. Дискурсивно-прагматичні характеристики англомовного інтернет-інтерв’ю (на матеріалі Інтернет-журналів для підлітків “gUrl”, “Seventeen”, “Teen Vogue”) : автореф. дис. … канд.філол. наук : 10.02.04. Львів, 2017. 23 с.
Черемхівка Г. Тропи і фігури у медіатекстах початку ХХІ століття : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Криворізький національний університет. Кривий Ріг, 2015. 213 с.
Шабат-Савка С. Синтаксичні маркери емотивності в художньому дискурсі (контекст «Щоденника страченої» Марії Матіос). Закарпатські філологічні студії : науковий журнал. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 18. С. 85‒90.