МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ В МЕДІАПРОСТОРІ КОМІЧНОГО В РЕАЛІЯХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Анотація

У статті проаналізовано мовні засоби творення комічного в сучасному українському медіапросторі. Установлено, що сміхова культура українців містить прадавні ознаки, концентрує в собі уявлення, цінності та переживання пращурів. Визначено причини сплеску комічного в медійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни, які розуміємо як своєрідну захисну реакцію на жахіття війни, що дає змогу боротися з травмами та водночас вести запеклі бої на інформаційному фронті. Розкрито роль комічного в медіапросторі в період російсько-української війни. Установлено, що комічне в медійному просторі допомагає українцям не лише черпати сили в несправедливій ганебній війні, а й вести інформаційне протистояння з ворогом, викривати брехню та фальшиві наративи, що їх просувають росіяни як на теренах України, так і в міжнародному медійному просторі та на міжнародних дипломатичних майданчиках. Уточнено поняття «комічне», яке набуває ознак своєрідної зброї, що дає змогу українцям викривати справжню сутність брехливого й підступного ворога, знеславити наміри, передбачити та нівелювати загрози, що просувають окупанти. Здійснено лінгвістичний аналіз висловлювань перших осіб держави, їхніх помічників, регіональних очільників, дипломатів та дописи-заяви міністерств, які містять комічні елементи й активно висвітлені в медійному просторі в період повномасштабної російсько-української війни. Визначено основні мовні засоби, використовувані в медіапросторі України задля надання мовленню комізму, з-поміж яких виокремлено: неологізми (рашизм, чмобіки, байрактарити); термінологічну лексику (орбіта, холодильна камера, планшети, смартфони, денуклеаризація), антоніми (маленький правитель великої країни), оніми (Бавовнятко), метафори (бризнути отрутою в бік України), евфемізми (не дуже твереза заява), епітети (бойові птахи, бойове зерно), оксюморони (зворотний наступ) тощо.