АНТРОПОНІМИ ЯК ОБРАЗНИЙ ЗАСІБ МОВИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (ЗА РОМАНОМ В. ЛИСА «СТАРА ХОЛЕРА»)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.53.7Ключові слова:
власні імена, варіанти, прізвищеві назви, мовний стиль, художній образАнотація
У статті розкрито специфіку вживання імен та їхніх варіантів, а також творення прізвищ у романі В. Лиса «Стара холера». Виявлено, що найменування набули функційного переосмислення, допомогли виконати функцію творення художнього простору, розвитку сюжетної лінії. Стилістичне навантаження варіантів імен увиразнює ідею твору, формує в читача ставлення до персонажів, виразніше показує життєві перипетії. Письменник свідомо добирає своїм персонажам імена, прізвища та прізвиська, вони співвідносні з діями та долями героїв. Лагідними, пестливими формами імен автор називає героїв твору, переважно репрезентуючи побутові форми: Арсенко, Степашко, Віруньчик, Віталинка, Іруня, Іруся, Маруська, Томочка. Також зафіксовано 3 згрубілі форми чоловічих варіантів імен на -иськ-о: Адамисько, Арсенисько, Романисько та один варіант жіночого імені на -ище: Іринище. У романі виявлено 35 варіантів офіційних імен, серед яких 19 чоловічих та 16 жіночих. Найбільше імен функціонує з пестливим забарвленням – 54. Представлені також 5 варіантів із згрубілим, навіть зневажливим відтінком – для вербалізації в основному насмішки або легкої іронії. Аналіз чоловічих варіантів імен роману, утворених від повних і усічених основ, засвідчив перевагу двох словотвірних типів: на -к-а і -к-о. Рідше вживані форми на -ик, -ць-о, -чик та інші. У творенні варіантів жіночих імен найактивнішими є форманти -к-а, -очк-а, -ун-я, -ус-я, -ц-я. Встановлено форманти -ищ-е, -ок, -оньк-о, -ох-а, -усь, які не беруть активної участі у творенні чоловічих варіантів імен, та три суфікси жіночих імен: -ечк-о, -сь-о, -сь, -ун-я. Виявлено відіменне та відапелятивне творення прізвищ героїв роману, встановлено, що серед прізвищевих дериватів переважають одиниці з присвійними суфіксами -ов-а, -ов, -ин, -ин-а (Клецьова, Луцьова, Лучиков, Грицишин, Войтишина), а також -ець, -их-а (Бурець, Сма- лунець, Патичиха ).
Посилання
Аркушин Г. Словник західнополіських говірок. А – Я, вид. 2-ге переробл., випр. і доп. Луцьк : Волин. обласна друкарня, 2016. 647 с.
Белей Л. О. Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії 19–20 століття. Ужгород, 1995. 120 с.
Бибик С. П. Якби не був таким, не був би я Яким: (антропоніми в оповіданнях Григора Тютюнника). Культура слова. Вип. 48–49, 1996. С. 72–78.
Вокалюк Л. Ю. Лексико-семантична організація власних імен у творах Василя Стефаника. Шоста республіканська ономастична конференція : тези доп. і повідомл. Одеса, 1990. Ч. 1. С. 106–107.
Гумецька Л. Л. Нарис словотворчої системи української актової мови ХІV–ХV ст.: монографія. Київ, 1958. 298 с.
Етимологічний словник української мови: у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наук. думка, 1982–2012.
Карпенко Ю. О. Літературна ономастика Ліни Костенко : монографія. Одеса : Астропринт, 2014. 216 с.
Левчук І. Антропонімія роману Володимира Лиса «Століття Якова». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Мовознавство. 2013. № 22 (271). С. 69–74.
Лис В. Стара холера : роман. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 272 с.
Масенко Л. Т. Власні назви у творах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Мовознавство. 1986. № 6. С. 43–48.
Нестерчук О. «Моя любов в імені твоїм» (зменшено-пестливі варіанти особових імен героїв В. Лиса «Стара холєра»). Українська філологія в контексті розвитку європейської наукової думки: матеріали Всеукр. наук. конф. Тернопіль: ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, 2022. С. 54–57.
Нестерчук О. Словотвір варіантів імен роману В. Лиса «Діва Млинища». Наукові записки Тернопільського національного університету. Серія: Мовознавство / відп. ред. Т. П. Вільчинська. Тернопіль : Тернопільський. нац. педагог. ун-т ім. Володимира Гнатюка, 2017. Вип. 1 (27). С. 220–223.
Нестерчук О. Словотвір загорєнського іменникá (за романом В. Лиса «Століття Якова та «Соло для Соломії»). Лінгвостилістичні студії : наук. журн. / гол. ред. С. К. Богдан. Луцьк, 2018. Вип. 5. С. 136–141.
Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ : Наукова думка, 1966. 214 с.
Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. Київ: Радянська школа, 1968. 253 с.
Словник варіантів власних імен північно-західної України. А–Я. / упоряд. Г. Л. Аркушин. Луцьк : Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. 370 с.
Словник української мови: в 11 томах. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Трійняк І. І. Словник українських імен. Київ : Довіра, 2005. 508 с.
Худаш М.Л. З історії української антропонімії : монографія. Київ: Наукова думка, 1977. 236 с.
Чижмар О. М. Загальонаціональне та регіональне в закарпатоукраїнській літературно-художній антропонімії ХІХ – ХХ століть : монографія. Мукачево : Карпатська вежа, 2018. 180 с.
Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців : історико-етимологічний словник : понад 11500 прізвищ. Львів : Світ, 2005. 704 с.
Шестипалова Л. Д. Специфіка антропонімів у химерній прозі (на матеріалі творчості В. Г. Дрозда) : автореф. дис. … канд. філол. наук. Одеса, 2006. 22 с.
