МЕНТАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ОБРАЗНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ (на прикладі образу серця)

Автор(и)

  • Христина ЩЕПАНСЬКА Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4557.2019.44.187368

Ключові слова:

образ; образність; внутрішня форма слова; концеп-туальна метафора; базовий концепт

Анотація

Мета статті – схарактеризувати особливості мовної репре-зентації ментального рівня образності в українській лінгвокультурі на прикладі образу серця, систематизувати відношення образ – внутрішня форма слова – концептуальна метафора в аспекті теорії поля.
У статті проаналізовано особливості мовної репрезентації ментального рівня образності в українській лінгвокультурі на прикладі образу серця. За-пропоновано спосіб систематизації відношень «образ – внутрішня форма слова – концептуальна метафора» – за допомогою умовної величини на позна-чення когнітивної моделі лексико-семантичного поля – базового концептуаль-ного поля, у межах якого смислово-змістові рамки пов’язані градаційними (для концепту вмістилище), партитивними (для концепту частина / ціле) та суб’єктно-об’єктними (для концептів суб’єкт і об’єкт) відношеннями.
Охарактеризовано градаційні відношення в межах базового концепту-ального поля «серце», які репрезентує концепт «вмістилище». Визначено, що градаційними відношеннями пов’язані три змістові рамки: великий, середній, малий. Рамка «великий» прогнозує сему «макропростір», рамки «середній» і «малий» – семи «простір» і «мікропростір» відповідно.
Базовий концепт орієнтації визначає розміщення сем на емпіричній осі: орієнтація вгору – відцентровий рух вверх по вертикалі (позитивні емоції – потепління на серці); орієнтація вниз – відцентровий рух вниз по вертикалі (негативні емоції – похолодання на серці); орієнтація центр – доцентровий рух (серце – центр, середина). Проаналізовано партитивні відношення для базового концепту частина / ціле. У їх основі традиційна для української лінгвокультури тенденція вживати номени серце, серденько у функції мето-німічного позначення людини.

З’ясовано, що базові концепти суб’єкт / об’єкт у межах базового кон-цептуального поля «серце» відображають суб’єктно-об’єктні відношення. Як суб’єкт дії серце наділене антропоморфними характеристиками, а як об’єкт дії – здебільшого перебуває у семантичній валентності з образами певних емоцій або почуттів, що виконують функцію суб’єкта.
Концепт поверхні формує у структурі внутрішньоформного образу серця смисл серце – поверхня, що є альтернативним до смислу серце – вмістилище.
Підсумовано, що на ментальному рівні формується внутрішньоформний образ серця і когнітивна модель його лексико-семантичного поля – базове кон-цептуальне поле. Базове концептуальне поле є сукупністю смислових рамок, представлених концептуальними метафорами. Ядро базового концептуаль-ного поля «серце» в українській лінгвокультурі формують метафори серце – вмістилище, серце – суб’єкт, серце – частина / ціле. Периферію – мета-фори серце – орієнтація, серце – поверхня, серце – об’єкт. Перспективу дослідження вбачаємо у детальному аналізі кожного рівня образності в українській лінгвокультурі.

Посилання

Бєлєхова, Л.І. (2002). Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон.

Голянич, М.І. (2008). Внутрішня форма слова і дискурс. Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Етимологічний словник української мови. (1882). (T. 1–7; T. 5). Київ: Наукова думка.

Лакофф, Дж., & Джонсон, М. (2008). Метафоры, которыми мы живем. Москва: Издательство ЛКИ.

Потебня, О.О. (1985). Естетика і поетика слова. Київ: Мистецтво.

Снітко, О.С. (1989). Внутрішня форма і зміст номінативної одиниці. Мовознавство, 6, 9–14.

Lakoff, G. (2006). Contemporary theory of metaphor. Cognitive linguistics: Basic readings (pp. 185–238). Oxford University Press.

Shchepanska, Kh. (2018). The levels of imagery in the poetic text. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного універ-ситету імені Івана Франка. Серія «Філологія», 42, 186–194. doi: 10.24919/2522-4557.2018.42.152863.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30