ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО СТИЛЮ АВТОБІОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ МЕЙ МАСК «ЖІНКА, В ЯКОЇ Є ПЛАН»)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.51.13

Ключові слова:

мовна особистість, ідіостиль, комунікативний стиль, емотивність, маркери емоційності, синтаксичні маркери, лінгвостилістичний аналіз.

Анотація

Анотація. Статтю присвячено дослідженню комунікативного стилю та маркерів емоційності у творі Мей Маск «Жінка, в якої є план». У ній розглянуто праці провідних науковців, що вивчали поняття мовної особистості (МО), зокрема на рівневому й аспектуальному напрямах, та питання її типології, також поняття комунікативного стилю та його ознак у автобіографічних творах; проаналізовано лінгвостилістичні засоби вираження емоційності й експресивності як основних ознак комунікативного стилю. Результати дослідження засвідчують наявність таких емоційних маркерів: а) повтори, уживані для привернення уваги читача й наголошення на найважливішому; б) синтаксична анафора – для підсилення емоційного ефекту мовлення; в) синтаксична епіфора, що виділяє найвагоміше; г) синтаксичний паралелізм, що в поєднанні з анафорою, антитезою чи хіазмом часто підсилює прагматичний ефект висловлення; ґ) розщеплені речення, які забезпечують емоційний вплив на читача та розкривають ставлення автора до навколишнього світу, також його внутрішній стан, переконання та принципи; д) парцеляція, метою якої є передача емоцій та наповнення тексту динамічністю; е) підрядні речення умови, які часто базуються на антитезі та провокують читача до роздумів; є) риторичні запитання, гіпофори та окличні речення, які здатні передати великий спектр емоцій; ж) вставні та вставлені конструкції, які часто не позбавлені емоційно-експресивного забарвлення; з) прості, короткі та неповні речення, що додають динамічності та емоційного навантаження висловленню; вигуки, які можуть виражати радість, захоплення, роздратування, презирство, відчай. Серед цих маркерів комунікативності найчастотнішими є: синтаксична анафора, синтаксична епіфора, паралелізм, хіазм, на які припадає 25% усіх маркерів емоційності. Наступними за частотою використання виділяємо вставні та вставлені конструкції, що становлять 15% від загального обсягу стилістичних засобів, риторичні запитання (13%) та риторичні оклики (12%). Менш уживаними є прості та неповні речення, які охоплюють 11%, речення умови (7%) та розщеплені речення (6%). Такі стилістичні засоби, як парцеляція (6%), інверсія (3%), гіпофора (2%) та вигуки (1%) становлять найменшу частину від загального обсягу маркерів комунікативного стилю. Отже, в автобіографії Мей Маск фіксуємо велику кількість маркерів комунікативного стилю авторки, які додають твору експресивності та відвертості.

Посилання

Агєєва Д. С. Статус і прагматика парцельованих конструкцій у художньому дискурсі : автореф. магіст. роб. : Миколаїв, 2021. 16 с. Бацевич Ф. Частки української мови як дискурсивні слова. Львів : ПАІС, 2014. 228 с.

Бевзенко С. П. Сучасна українська мова: Синтаксис : навч. посібник. Київ : Вища школа, 2005. 270 с.

Богин Г. И. Современная лингводидактика : учебник. Калинин : КГУ, 1980. 61 с.

Вербицкая А. Сопоставление культур посредством лексики и прагматики : учебник. Москва : Языки русской культуры, 2001. 293 с. Винник О. Ю. Стратегія залучення читача до співпраці з автором у сучасному англомовному дискурсі програмування. Острозька академія : зб. наук. пр. / за ред. проф. А. М. Архангельської. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2018. Випуск 1 (69). С. 85–89.

Вінтонів Т. М. Типологійні вияви експресивних синтаксичних конструкцій в українському політичному дискурсі. Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. Старобільськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2018. Випуск 2 (39). С. 66–75. Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс в українській художній літературі : структурний, семантичний, комунікативний і лінгвокогнітивний аспекти : дис. … д-ра філол. наук. Київ, 2018. 512 с.

Галайбіда О. В. Синтаксичні особливості мови оповідача у романі У. Коллінза «Місячний камінь». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2013. № 70. С. 142–145.

Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: Едиториал УРСС, 2004. 144 с.

Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность : учебник. Москва: Наука, 1987. 263 с.

Киселюк Н. П. Вербальні та невербальні засоби актуалізації емоційного стану радості в художньому дискурсі (на матеріалі англомовної прози ХХ–ХХІ століть) : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2009. 20 с.

Маслова В. А. Лингвокультурология : монография. Москва : Академия, 2001. 208 с.

Мірошниченко І. Г. Стислий текст в українському масмедійному дискурсі : дис. … д-ра філ. наук: 16.09.20. Дніпро, 2020. 275 с. Паров’як І. І. Експресивний потенціал синтаксичних одиниць у німецькомовному постмодерністському прозовому тексті : автореф. дис. … д-ра філ. наук. Чернівці, 2015. 24 с.

Риторичне запитання. URL : https://pidru4niki.com/16850303/ritorika/ritorichne_zapitannya.

Степанов А. Д. Проблемы коммуникации у Чехова. Москва : Языки славянской культуры, 2005. 400 с.

Стилістичні прийоми синтаксису : паралелізм. Хіазм, анафора, епіфора та їх стилістичні функції. URL : https://kerchtt.ru/uk/stilisticheskie-priemy-sintaksisa- parallelizm-hiazm-anafora-epifora-i/

Федорова Д. О. Вигук як гендерна особливість мовленнєвої поведінки у сучасному американському графічному дискурсі : магіст. роб. Суми, 2020. 90 с.

Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций : монография. Москва : Гнозис, 2008. 416 с.

Яницький Є. І. Лексико-граматичні засоби відтворення емфази в сучасному політичному дискурсі (на матеріалах промов Джеремі Ханта) : магіст. роб. Кривий Ріг, 2021. 89 с.

Fraser B. Pragmatic markers. Pragmatics. 1996. № 6 (2). P. 167–190.

Musk M. A woman makes a plan : advice for a lifetime of adventure, beauty, and success. New York : Viking Life, 2019. 167 p.

Schiffrin D. Discourse markers. Cambridge : Cambridge University Press, 1987. 364 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-16