ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ В. ШКЛЯРА «ТРОЩА»

Анотація

У статті досліджено фраземіку творчості знаного сучасного письменника В. Шкляра на прикладі художньо-історичного роману «Троща», у якому йдеться про національно-визвольну боротьбу Української повстанської армії проти комуністично-тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у післявоєнний період. Твір містить важливу лінгвокраїнознавчу інформацію, а також є ключовим джерелом вивчення фразеологічних одиниць із позиції їхньої структурно-семантичної та функційно-стилістичної ролі в художньому тексті як зображальних та експресивно-оцінних компонентів індивідуального стилю митця. Добір фразеологізмів зумовлений ідейно-художнім задумом твору, сюжетно-композиційними особливостями тексту, образною системою роману, структурою художньої оповіді та індивідуально-авторською мовною картиною світу. Фразеологічним одиницям належить значна роль у стилізації історичної доби. Шляхом використання сталих сполук, характерних для періоду національно-визвольних змагань Української повстанської армії, автор змалював художньо-історичну картину дійсності. Деякі фраземи, потрапивши в певне контекстуальне оточення, набули негативно- чи позитивнооцінної конотації. В. Шкляр вдається до вживання радянських штампів, ідеологем – виразних маркерів тоталітарної доби, які, змінюючи високу патетичну оцінку на негативну, створюють часом іронічно-сатиричний ефект. Через змалювання образів підпільників, селян, які допомагали упівцям, митець окреслив найважливіші риси українського національного характеру, історичні умови його формування. Створюючи внутрішній портрет вояків Української повстанської армії, автор акцентує на фразеологічних одиницях, які вказують на риси вдачі, характер, оцінку розуму, морально-психологічний, емоційний стан героїв тощо. Щоб передати їхнє оригінальне живе мовлення та відтворити локальний колорит, письменник послуговується галицькими діалектними фраземами. Він використовує фразеологічні одиниці як в узусній формі, так і у трансформованому вигляді. Модифіковані фраземи, набуваючи додаткових семантичних відтінків, реалізують нове значення в контексті, увиразнюють авторську мову. Власні життєві спостереження, міркування про свободу, зраду, щастя митець зафіксував у сентенціях, афоризмах, які можуть збагатити фразеологічний фонд національної мови.