ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ВІДКРИТИХ ЛИСТІВ ІЛЛІ ІЛЮКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.50.1

Ключові слова:

епістолярний стиль, відкриті листи, повчання, звертальні формули, Ілля Ілюк.

Анотація

Наукова розвідка має на меті здійснити комплексний мовностилістичний аналіз відкритого листа як жанрового різновиду епістолярного типу комунікації на матеріалі творчої спадщини Іллі Ілюка – непересічної особистості на теренах буковинського письменства, просвітництва, педагогіки останніх десятиліть ХІХ – початку ХХ ст. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ґрунтовного вивчення мовної організації відкритих листів Іллі Іллюка, що уможливить подальше вивчення творчої спадщини автора як цілісної творчої особистості. Новизна наукової розвідки полягає, по-перше, в залученні до наукового аналізу текстів відкритих листів Іллі Ілюка, друкованих у чернівецьких часописах «Руська рада» та «Народний голос», а по-друге, в аналізі мовностилістичних засобів оформлення відкритих листів як жанрових різновидів епістолярного стилю. У статті використано загальнонаукові методи аналізу, опису, узагальнення, а також лінгвістичні методи: структурно-семантичний, функційно-стилістичний, типологічний. Відкриті листи мають специфічну композиційну організацію: в них автор не вживає вітальних і прощальних формул, оскільки його адресат не одна особа, а певна аудиторія читачів конкретного часопису. Тематичний діапазон відкритих листів Іллі Ілюка різноманітний: питання навчання українських дітей, проблеми хліборобської праці, тогочасного громадського устрою, філософські аспекти життя, у яких наскрізною є ідея національної єдності, виховання гідного майбутнього українців. Інтенція повчання відкритих листів Іллі Ілюка здебільшого реалізована структурами з імперативами, у яких нерідко автор підрядними реченнями причини, а інколи й окремими реченнями пояснює важливість його настанов. Звертальні формули, ужиті як на початку листів, так і в текстовій канві послань, представлені переважно демінутивами й атрибутивами з позитивною оцінкою. Характерними для відкритих листів Іллі Ілюка є різного роду порівняння, що допомагають авторові бути переконливим для адресатів. Текстові масиви описів, розмірковувань на різні теми у структурі відкритих листів характеризують розлогість, складні синтаксичні структури з різними типами синтаксичного зв’язку, влучні авторські метафори, афоризми.

Посилання

Антофійчук В. «Добродіятель Русі і світла ширитель»: педагог, письменник і просвітитель Ілля Ілюк. Наш голос. Місячник Союзу українців Румунії. 2018. № 293. С. 6–8.

Антофійчук В. «Добродіятель Русі і світла ширитель»: педагог, письменник і просвітитель Ілля Ілюк (Продовження). Наш голос. Місячник Союзу українців Румунії. 2018. № 294. С. 4–6.

Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія. Донецьк : ДОН НУ, 2001. 662 с.

Ілюк І. 2-ий лист до шкільної молодіжи повторительної науки. Руска Рада. 1901. Ч. 40. 5(18) жовтня. С. 317–318.

Ілюк І. 3-ий лист з Кичери до родичів шкільної молодіжи. Руска Рада. 1901. Ч. 45. 9(22) падолиста. С. 356.

Ілюк І. Відозва! Народний голос. 1913. Ч. 37. 3 жовт. С. 2.

Ілюк І. Лист з Кичери до шкільної молодіжи повторительної науки. Руська рада. 1902. Ч. 20. 17(30) мая. С. 155–156.

Ілюк І. Лист з Кичери до шкільної молодіжи. Руська рада. 1902. Ч. 48. 19 листопада (12 грудня). С. 379–380.

Мельничук Б. «Бо я для України лиш жию…»: Своїми патріотичними почуттями Юрій Федькович випередив українців на століття. Буковина. 2009. 7 серпня. С. 3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-17