КОНФЛІКТ ТІЛЕСНОСТІ Й ДУХОВНОСТІ У ПАТРІАРХАЛЬНОМУ СВІТІ ПОВІСТІ ЕЛІЗИ ОЖЕШКО «ХАМ»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.49.22Ключові слова:
Еліза Ожешко, позитивізм, антропологія літератури, психологічна проза, духовність, тілесність, емансипація, фемінізм, фройдизм.Анотація
У статті досліджено повість «Хам» Елізи Ожешко – однієї серед чільних письменниць та публіцисток доби польського літературного позитивізму. Головну увагу зосереджено на літературознавчому й психологічному аналізі твору та антропологічній інтерпретації конфлікту тілесності й духовності як домінантного в його художній цілості. З’ясовано позицію авторки стосовно становища жінки в патріархальному суспільстві та стратегії поетикальних утілень авторських емансипативних концепцій в інтерпретованому творі. Наголошено на дискурсі психологічної прози в польському літературознавстві. За посередництвом оглядового аналізу феміністського руху в Польщі з’ясовано емансипативний контекст у творчості письменниці. Психологічну повість «Хам» проінтерпретовано в різних контекстах та з’ясовано концептуальні відмінності цього твору від тенденційної повісті «Марта» Елізи Ожешко. Окрему увагу присвячено українській рецепції творчості письменниці, що її інтенсивно започаткував Іван Франко. Ключова інтерпретаційна стратегія розвідки ґрунтується на зіставленні природних психоемоційних преференцій літературного суб’єкта з неприродним, неавтентичним оточенням, нав’язуваним стереотипними моделями патріархального суспільства. Інтерпретаційне послання зосереджене на непереборному конфлікті, що виникає між тілесністю та духовністю жіночого персонажа, котрий зіштовхується з патріархальною моральністю фемінно-маскулінних взаємин та потрапляє у пастку власного фемінного єства, переживає неминучу травму антропології тілесності та – також неминуче – мусить обрати самогубство як єдино можливу втечу від принизливо неприйнятної реальності, подиктованої патріархальною мораллю, релігійністю та архаїчно усталеним родинним укладом. Жіночий персонаж повісті Елізи Ожешко «Хам» стає жертвою обмежень власної тілесності задля духовного визволення, однак жертвою цього ж конфлікту стає й чоловічий персонаж, неспро- можний усвідомити іншості жінки, відчуженої від патріархальної парадигми, що її репрезентує та з якою цей чоловічий персонаж ототожнюється.
Посилання
Бовуар С. де. Второй пол. Т. 1 и 2. Москва, Санкт-Петербург : Алетейя, 1997. 832 с. Брехман И. Валеология – наука о здоровье. Москва, 1991. 206 с.
Возняк М. Еліза Ожешко та Іван Франко у взаємному листуванні. З життя і творчості І. Франка. Київ : Вид. АН УРСР, 1955. 120 с. Гомілко О. Метафізика тілесності : концепт тіла у філософському дискурсі. Київ : Наукова думка, 2001. 340 с.
Дробот І. «Феміністичні горизонти» Юлії Крістевої. Маґістеріум. Літературознавчі студії / упоряд. А. Кравченко; редкол.: В. Моренець (голова) та ін. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Вип. 4. Київ : Стилос, 2000. С. 4–9.
Косяк В. Эпистемология человеческой телесности. Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002. 362 с.
Солдатенко Т. Біблійні мотиви в «білоруському циклі» Е. Ожешко. Слово і час. 2008. № 2. С. 83–87.
Спатар І. Ідеї жіночої емансипації в літературно-критичній творчості Елізи Ожешко і Наталії Кобринської. Cултанівські читання. Вип. VIII. Івано-Франківськ, 2019. C. 34–44.
Спатар І. Фемінний тип нарації у новелістиці Елізи Ожешко й Івана Франка. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. 2010. Вип. 12. С. 362–370.
Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах / редакційна колегія: Є. Кирилюк (голова) та ін. Академія наук Української РСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Том 49: Листи (1886–1894) / редактор тому Ф. Погребенник, упорядкування та коментарі Н. Вишневської та ін. Київ : Наукова думка, 1986. 810 с.
Фройд З. Три нариси з теорії сексуальності / переклад з німецької Ю. Кузнєцов, А. Фурман. Психологія і суспільство. Тернопіль. 2008. № 4. С. 45–91. Feldman W. Współczesna literatura polska. 1880–1901. Kraków : Druk. Narodowa, 1903. 475 s.
Foucault M. Nadzorować i karać. Narodziny więzienia / przeł. T. Komendant. Warszawa : Wydawnictwo Fundacja Aletheia, 1998. 314 s. Hannam J. Feminizm / przeł. A. Kaflińska. Poznań : Wydawnictwo Zysk i S-ka, 2010. 204 s.
Izdebski H. Doktryny polityczno-prawne. Warszawa : Lexis Nexis, 2010. 410 s.
Kaschak E. Nowa psychologia kobiety. Podejście feministyczne. Gdańsk : Gdańskie Wydaw. Psychologiczne, 2001. 246 s.
Lewandowska E. Feminizm a globalizacja. Dziś. 2003. Nr 12. S. 64.
Lisowska E. Równouprawnienie kobiet i mężczyzn w społeczeństwie. Warszawa : Wyd. Szkoła Główna Handlowa w Warszawie, 2010. 315 s. Mroczkowski I. Nowy feminizm w nauczaniu Jana Pawła II. Więź. 1998. Nr 1. S. 10–19.
Orzeszkowa E. Cham. Warszawa : Czytelnik, 1970. 201 s.
Orzeszkowa E. Kilka słów o kobietach. Publicystyka społeczna / pod red. G. Borkowskiej. T. 1. Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. 478 s.
Szostakiewicz A. Bóg kobiet. Polityka. 23 marca 2005. S. 5.