ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНІ КОРЕЛЯЦІЇ У МАЛІЙ ПРОЗІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.49.15

Ключові слова:

синтез мистецтв, інтермедіальність, музичний ефект, мелодія, нарощення, спадання, додаткові смисли.

Анотація

Дослідження присвячене інтермедіальному аналізу художньої творчості Володимира Винниченка, спрямованому на виявлення в ній елементів суміжного з літературою музичного мистецтва. Прикладів музичної присутності в прозі автора безліч. Його персонажі – не професійні музиканти, композитори чи співаки, а прості талановиті люди. Вони не мають музичної освіти, тому часом й самі не знають, як їм вдається так торкати душі реципієнтів своїми мелодіями. Було б помилково, щоправда, стверджувати, що Винниченкові прозові, особливо натуралістичні твори, наскрізь музичні. Йдеться лише про окремі випадки. Але про ті випадки, де головні герої вміють чути і відчувати музику, майстерно грають, співають, складають пісні. Музичний ефект у творі проявляється через сильні слухові образи. Вони утворені шляхом нагромадження в тексті великої кількості дієслів, які в свідомості читача викликають звукові асоціації. Найбільше «музики» у Винниченкових описах природи. У багатьох пейзажних замальовках відчувається асоціативна схожість до мелодії. Звуки часто повторюються, наростають й стихають, як музика. Звичайно, про точне музичне копіювання не йдеться, головне, щоб у розповіді чулося своєрідне нарощення, досягнення кульмінації і спадання з подальшим заспокоєнням. Часто в малій прозі Винниченка виявляємо присутність так званої «вербальної музики». Маємо на увазі описи музичних творів і вражень від них засобами художньої літератури. Обираючи різноманітні форми для репрезентації музичних «вкраплень» у канву своїх літературних текстів, Винниченко показує, які асоціативні ряди вибудовують почуті мелодії в душах героїв. Іноді враження від музики настільки сильні, що здатні зруйнувати логіку сюжетної ліній твору. Свідомість людей оживає, зашкарублі душі пом’якшуються, застиглі думки починають свій рух. Літературно-музичні кореляції показують, як можна збагатити зображально-виражальні можливості мови. «Музичний фон» суттєво впливає на художній простір у тексті та специфіку персонажотворення, допомагає авторові репрезентувати його власну світоглядну картину.

Посилання

Адорно Т. Теорія естетики. Київ : Основи, 2002. 518 с.

Винниченко В. Краса і сила. Київ : Дніпро, 1989. 750 с. Винниченко В. Щоденник. Едмонтон ; Нью-Йорк : КІУС, УВАН. 1980. Т. 1. 499 с.

Кульчицький С. Володимир Винниченко. Київ : ВД Альтернатива, 2005. 373 с.

Махов А.Е. Musica literaria. Идея словесной музыки в европейской поэтике. Москва : Intrada, 2005. 224 с.

Наливайко Д. Проблема натуралізму в українській літературі. Літературознавство : матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів. Київ. 1996. С. 118–130.

Просалова В.А. Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури. Донецьк : ДонНУ, 2014. 154 с.

Франко І. Із секретів поетичної творчості. Зібрання творів : у 50 т. / І.Я Франко. Київ : Наукова думка, 1981. Т. 31. С. 45–119.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-07