ЖИТТЯ ТА ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ КРИМСЬКОГО ІСТОРИКА XVIII СТОЛІТТЯ АБДУЛЬГАФФАРА КИРИМІ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Пропонована стаття присвячена творчості видатного кримськотатарського історика та письменника ХVIII ст. На сьогодні збережено небагато відомостей про його життя та творчу діяльність. Абдульгаффар Киримі відомий насамперед як автор історичної праці «Умдет аль-ахбар» (повна назва – «Умдат аль-Ахбар фі таріх ат-татар»). Життя Абдульгаффара Киримі та його твір вивчали Н. Сейтяг’яєв, Р. Фазилов, М.Т. Бурсали, Ф. Кьопрюлю, Ю. Шамільоглу, Д. Дерін, а також М. Якубович. Його твір вважають літературною пам’яткою ХVIII ст. На думку дослідників, тюркські рукописи того часу були першим кроком у прозовому мистецтві. Тож хроніки XVIII ст., створені на території Кримського ханства, є першими прозаїчними творами того часу. Твір «Умдет уль-ахбар» / «Умдет аль-ахбар» написаний османською мовою. Як відомо, до кінця XVIII століття османську (тюркську) мову використовували як державну; вона була також мовою класичної літератури Криму. Рукопис твору містить кілька частин; у ньому представлені відомості з усесвітньої історії, історії пророків, історії сельджуків і османів, а основна частина присвячена Золотій Орді (починаючи з Чингізхана та його нащадків). Уважають, що в праці Абдульгаффара Киримі зафіксована повна історія Золотої Орди, тож не дивно, що цей твір увійшов до найактуальніших джерел з історії Кримського ханства та Золотої Орди. Для подальшого ґрунтовного вивчення творчості Абдульгаффара Киримі необхідно, по-перше, транскрибувати й видати текст «Муршід аль-Ан’ам іля шіраат аль-іслям», по-друге, розглянути «Умдет аль-ахбар» як історико-біографічну працю, що є пам’яткою прозової творчості ХVIII ст. Це не лише розширить коло її читачів, а й послугує добрим підґрунтям для проведення досліджень як з історії Кримського ханства та Золотої Орди, так і з історії кримськотатарського літературознавства.