ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25Ключові слова:
троп, стилістична фігура, гіпербола, перебільшення, індивидуально-авторський стильАнотація
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відображення індивідуально-авторського стилю; проаналізувати та типологізувати гіперболічні конструкції, що формують індивідуально-авторський стиль А. Фета. У дослідженні використано комплекс лінгвістичних методів, провідними серед яких є когнітивний (забезпечив моделювання концептуальної картини світу та мовної картини світу автора), семантико-стилістичний (уможливив аналіз гіперболічних конструкцій), описовий, що допоміг не лише подати перелік художньо-експресивних можливостей цього мовного явища, а й представити його як частину певної художньої системи (збір, аналіз, виклад даних та їх характеристика). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому запропоновано опис гіперболи як стилістичної фігури та здійснено типологію гіперболічних конструкцій у поетичному мовленні А. Фета. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що матеріали дослідження доповнюють курс стилістики в ділянці вивчення тропів та фігур і можуть послугувати доповненням до спецкурсів та спецсемінарів із стилістики поетичної мови та мови художньої літератури, а також бути використані в курсах «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» та «Риторика». У висновках описано результати, отримані в процесі написання статті, подано класифікацію гіперболічних конструкцій, виявлених у поетичній мові А. Фета.
Посилання
Балли Ш. Французская стилистика. 2-е изд., стереотипное. Москва : Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.
Борисенко Ю. И. Механизм образования гиперболы в русской речи. Мир науки, культуры, образования / гл. ред. А. В. Петров. 2011. № 1 (26). С. 67–69.
Бушмин А. С. К вопросу о гиперболе и гротеске в сатире Щедрина. Вопросы советской литературы / гл. ред. В.А. Десницкий. Москва–Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1957. Т. 5. С. 63.
Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). 3-е изд. Москва : Высшая школа, 1986. С. 546–547.
Войтенко Е. П. Гиперболы в хакасском и русских эпических текстах. Материалы XLVII Международной научной студенческой конференции «Студент и научно-технический прогресс». Языкознание. Новосибирск : Новосибирский государственный университет, 2010. С. 59–60.
Галич А. И. Теория красноречия для всех родов прозаических сочинений, извлеченная из немецкой библиотеки словесных наук. Санкт-Петербург : Императорская Академия наук, 1830. С. 48–49.
Голуб И. Б. Стилистика русского языка : учебное пособие. 11-е изд. Москва : Айрис-пресс, 2010. С. 37–38.
Гловинская М. Я. Скрытая гипербола как проявление и оправдание речевой агрессии. Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура : сборник статей в честь Н.Д. Арутюновой. Москва : Языки славянcкой культуры, 2004. С. 69–77.
Деметрий. О стиле. Античные риторики / под ред. А.А. Тахо-Годи. Москва : Издательство Московского университета, 1978. С. 148–149.
Дорогова Т. А. Взаимодействие гиперболы, мейозиса и литоты. Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Лингвистика». 2011. № 6. С. 106–110.
Зеленецкий К. П. Исследование о риторике. Москва : Знание, 1991. С. 40–41.
Ильин О. И. Гиперболы Маяковского. Проблемы развития советской литературы. Сборник статей. Саратов : Издательство Саратовского университета, 1968. Вып. III. С. 69–99.
Ионова И.А. Морфология поэтической речи. Кишинев : Штинца, 1988. С. 76–77.
Кант И. Критика чистого разума [Текст] / под ред. Ц.Г. Арзаканяна. Москва : Эксмо, 2006. С. 239–240.
Копнина Г. А. Мотивированное отклонение от принципа правдоподобия как риторический приём: опыт описания. Разноуровневые характеристики лексических единиц. Смоленск : Смядынь, 2006. С. 253–254.
Корольков В. И. Гипербола. Краткая литературная энциклопедия / гл. ред. А. А. Сурков. Москва : Советская Энциклопедия, 1964. Т .2. С .185–186.
Кошанский Н. Ф. Риторика / под ред. В. И. Анушкина, А. А. Волкова, Л. Е. Макаровой. Москва : Кафедра, 2013. С. 3–4.
Крысин Л. П. Русское слово, свое и чужое: Исследования по современному русскому языку и социолингвистике. Москва : Языки славянской культуры, 2004. С. 98–101.
Курахтанова И. С. Языковая природа и функциональные характеристики стилистического приема гиперболы (на материале английского языка) : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 1978. С. 6–11.
Ломоносов М. В. Собрание сочинений. Труды по филологии. 1739–1758 гг. Москва – Ленинград : Издательство АНСССР, 1952. Т. 7. С. 257–258.
Лотман Ю. М. Об искусстве [Текст]. Санкт–Петербург : «Искусство–СПб», 2005. С. 404–405.
Москвин В. П. Выразительные средства современной русской речи. 3-e изд. Ростов-на-Дону : Феникс, 2007. С. 11–151.
Никитина С. Е., Васильева Н. В. Экспериментальный системный толковый словарь стилистических терминов. Москва : Институт языкознания РАН, 1996. С. 33–34.
Николаев Д. П. Сатира Щедрина и реалистический гротеск. Москва : Художественная литература, 1977. С. 270–271.
Парасухина Н. С. Гипербола как языковой и когнитивный механизм отражения ментальных состояний. Культура в зеркале языка и литературы. Тамбов : Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2012. С. 363–367.
Поликарпова Е. В. Гипербола в современном немецком языке (лексикологический аспект) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 1990. С. 6.
Поликарпова Е. В. К вопросу разграничения узуальной и окказиональной гиперболы. Функционально-жанровые аспекты языка. Архангельск : Издательство Поморского государственного педагогического университета, 1993. С. 82-83.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. С. 85–86.
Томашевский Б. В. Стилистика и стихосложение. Курс лекций. Ленинград : Учпедгиз, 1959. С. 185–240.
Фет А. А. Сочинения в двух томах / под ред. А. Е. Тарховой. Москва : Художественная литература, 1982. Т. 1. Стихотворения; Поэмы; Переводы. 575 с.
Харченко В. К. Современная повседневная речь. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва : Издательство ЛКИ, 2010. С. 101–102.
Шапошникова О. В. Гротеск и художественная условность. Вестник Московского государственного университета. Серия 9. Филология, 1982. № 3. С. 23–24.
Эстетика: словарь / под общ. ред. А. А. Беляева. Москва : Политиздат, 1989. С. 62–63.
Ярышева Н. В. Гипербола в поэтических произведениях М.Ю. Лермонтова (лингвистический аспект): дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01. Москва, 1995. С. 6–21.