ДИСКУРСИВНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛІТИКІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ (АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.34Ключові слова:
дискурс-портрет, токсичний, вербальний, невербальний, США, Велика Британія, Україна, культурно-специфічний, контрастАнотація
Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стилістичних, жанрових та комунікативних засобів, які характеризують мовленнєву манеру такої мовної особистості, поведінці якої властивий високий ступінь агресії та яка скерована на завдання моральної шкоди або дискримінацію опонента. До вербальних маркерів токсичності відносимо ідеологічні, національні, ґендерні оцінні висловлення, що принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини й завдають їй психологічної або іміджевої шкоди. Невербальні маркери токсичності поділяють на просодичні (принизливо-заступницький, істеричний, пафосний тон мовлення), жестові (розмахування руками й указівка на співрозмовника вказівним пальцем, заступницькі обійми, поплескування, дотики до рук або плечей співрозмовника) та мімічні (пихатий вираз обличчя, погляд зверху вниз, скривлений рот, розширені зіниці, надмірні кривляння) засоби оформлення вербальних експлікатів токсичності. Культурно-специфічні маркери токсичності в дискурс-портретах трьох політиків визначені актуальними для кожної із країн інформаційними контентами, як-от: расова й ґендрна дискримінація (Сполучені Штати Америки), євроскептицизм (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна), агресивно-емоційним типом мовців, виступам яких властива тенденція до завдання психологічної шкоди опоненту через вербальну маніпуляцію і фейкові звинувачення, а також використання агресивної невербаліки – істеричної манери говоріння, імпульсивних рухів рук, голови, тіла й надмірно активної міміки.
Посилання
Еременко Е. Порно как токсичный контент. Studia Culturae. 2013. № 15. С. 75–81.
Ковалевська А. Нейтралізація патогенних дискурсів : стратегія спростування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Філологія». 2020. Вип. 31. С. 132–141. DOI: 10.24919/2308-4863/34-2-24.
Методология исследований политического дискурса: актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов / под ред. И. Ухвановой-Шмыговой. Минск : БГУ, 2002. Вып. 3. 358 с.
Москвин Д. Визуальные репрезентации в политике и перспективы визуальных методов исследований в политической науке. Символическая политика. 2012. № 1. С. 81–84.
Петлюченко Н. Харизматика: Мовна особистість і дискурс. Одеса : Астропринт, 2009. 464 с.
Сальникова Е. Феномен визуальности и эволюция визуальной культуры : дис. ... докт. культур. наук : 24.00.01. Москва, 2012. 675 с.
Шкворченко Н. Токсичные информационные контенты в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Knowledge, Education, Law, Management. 2021. № 3 (39) 2. P. 121–126.
Шкворченко Н. Токсичний політичний дискурс у США й Україні : когнітивно-дискурсивні контрасти. Записки з романо-германської філології. 2021. Вип. 1 (46). С. 127–134.
Шкворченко Н. Токсичные вербальные контенты в политических дискурсах США, Великобритании и Украины. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. Toronto, Canada : Perfect Publishing, 2021. P. 436–440.
Coleman P. The Way Out: How to Overcome Toxic Polarization. New York : Columbia University Press, 2021. 296 p.
Dorrian M. Writing on the image: architecture, the city and the politics of representation. London, England : I.B. Tauris, 2019. 266 p.
Pavlíková M., Šenkýřová B., Drmola J. Propaganda and Disinformation Go Online. Challenging Online Propaganda and Disinformation in the 21’st Century. Cham : Springer International Publishing, 2021. 273 p.
Linguistic approaches and modern communication technologies in political discourses in Europe and the USA (contrastive aspect) / N. Shkvorchenko et al. Cuestiones Políticas. 2021. № 39 (70). P. 821–837. DOI: 10.46398/cuestpol.3970.49.
Steffan D. Visual politics: investigating the visual communication strategies of political parties and candidates from a longitudinal and comparative perspective. Baden-Baden : Nomos, 2021. 116 p.
