ЩОДО ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЦІЛЬОВОЇ НАЗВИ «ЛЮДИНА» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.38Ключові слова:
метафора, конотація, перекладацька трансформація, антропоцентризм, когнітивна лінгвістика, культура, прагматикаАнотація
Статтю присвячено лінгвокогнітивним особливостям лекси- ко-семантичних трансформацій у перекладі антропоцентричних продуктивних метафоричних моделей. Матеріальною базою послугували літературні та енци- клопедичні джерела, а також тлумачні словники. У статті досліджено та опи- сано особливості лексико-семантичних трансформацій. Автор ставить за мету провести й описати лінгвокогнітивний аналіз антропоцентричних метафорич- них моделей у мові оригіналу та перекладу з метою визначення адекватності перекладу. Об’єктом аналізу вибрано 50 концептуальних антропоцентричних метафоричних моделей із твору «Vanity Fair» by William Makepeace Thackeray. Предмет дослідження становлять лінгвокогнітивні особливості використання перекладацьких трансформацій у перекладі антропоцентричних метафоричних моделей з урахуванням їхнього конотативного потенціалу. Аналіз відбувається з використанням загальнонаукових методів дослідження: описово-аналітич- ного – для визначення закономірностей концептуального моделювання; концеп- туального та контекстуального – для формулювання рівнів еквівалентності перекладу згідно з антропоцентричними концептуальними моделями. У статті визначено, що тексти художньої літератури уособлюють процес вербалізації концептів. Концепти є здебільшого універсальними, осо- бливості концептуалізації та категоризації залежать від етнокультурних чинників. Автор доводить, що концептуальна проєкція в перекладі метафоричних моделей залежить від того, наскільки концептуальні картини світів мови оригіналу та мови перекладу близькі одна до одної. Показано, що вибір кон- цептуального співвідношення зумовлений творчою індивідуальністю перекладача, його знанням когнітивної бази культури, урахуванням особливостей реципієнта.
Посилання
Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Москва, 1976. 383 с.
Беркнер С.С., Вошина О.Е. Проблема сохранения индивидуального стиля автора и стиля произведения в художественном переводе. Вестник ВГУ. 2003. № 6. C. 71–73.
Борисенкова Л.М. Когнитивный диссонанс как переводческая проблема. Вестник НГЛУ. 2009. № 4. С. 72–78.
Брославская Е.М. Этнокультурные особенности зооморфизмов в русском, украинском и английском языках. Вестник МСУ. 2001. № 6. С. 49–52.
Виноградов В.С. Введение в переводоведение: общие и лексические вопросы. Москва, 2001. 224 с.
Влахов С.І., Флорин С.П. Непереводимое в переводе. Москва, 1986. 416 с.
Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое / под ред. В.Н. Телия. Москва, 1988. 262 с.
Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Москва, 2001. 192 с.
Комиссаров В.Н. Теория перевода: (лингвистические аспекты). Москва, 1990. 253 с.
Макарова И.А. Уильям Джералд Голдинг: Одиссея к Британским островам. Рига, 2011. 110 с.
Метафора в языке и тексте / В.Н. Телия и др. ; под ред. В.Н. Телия. Москва, 1988. 176 c.
Рецкер Я.И. Пособие по переводу. Москва, 1982. 159 с.
Швейцер А.Д. Теория, и практика перевода. Москва, 1988. 216 с.
Якобсон Р.О. О лингвистических аспектах / под ред. В.Н. Комиссарова. Москва, 1978. 243 с.
Joseph G. Foundations of Meaning: Primary Metaphors and Primary Scenes. California, 1997. Vol. 1. 280 p.
Lakoff G. The contemporary theory of metaphor. Metaphor and Thought / ed. by А. Ortony. Cambridge, 1993. 279 p.
Mandelblit N. The Cognitive View of Metaphor and it’s Implication for Translation Theory. Translation and Meaning: Part 3. Maastricht, 1995. P. 93–495.
Thompson R. The Edwardians: The Remaking of British Society. Routledge, 1992. 87 p.