ПРОБЛЕМА ІНТЕГРАЦІЇ ЕМІГРАНТІВ У РЕПОРТАЖАХ ЕВИ ВІННИЦЬКОЇ «ANGOLE»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.34Ключові слова:
еміграційна література, інтеграція, Ева Вінницька, емі- грант, репортаж, пограниччяАнотація
У статті крізь призму літературознавства проаналізовано репортажі Еви Вінницької «Angole», опубліковані 2014 р. Основну увагу при- ділено проблемі інтеграції польських емігрантів у Великій Британії. Також у статті частково заторкнуто проблему пошуку емігрантської ідентичності, з якою змушене зіткнутися покоління емігрантів, котре виїхало з Польщі після вступу держави до Європейського Союзу. Авторка у репортажах робить спробу представити емігранта як чужого, нетутешнього, який прагне увірватися у незнайомий, чужий йому світ. У статті видається доцільним проаналізувати проблеми, з якими стикається емігрант, задля швидкої адап- тації та інтеграції в країні поселення. У дослідженні розглянуто теоретичні аспекти поняття «інтеграція», тематичні межі міграційної літератури, на основі літературознавчого аналізу описано процеси інтеграції молодих поль- ських емігрантів у Великобританії, що, безумовно, впливає на формування почуття національної ідентичності. На основі інтерв’ю Ева Вінницька описує різні історії польських емігрантів, які проживають у Великобританії. Після виїзду за кордон усі герої змушені змінювати свою професію, спосіб мислення, спосіб життя, стиль поведінки, а отже, трансформувати власну ідентич- ність. Оповідачі в аналізованих репортажах – пригноблені емігранти, котрі за основну ціль життя вибирають завоювання нової країни задля того, щоб стати «колонізатором» Західної Європи. Доведено також, що почуття іден- тичності у емігрантів тісно пов’язане з процесами інтеграції та адаптації, котрі мають за підґрунтя щоденний вибір шляхів розпізнавання важливих для емігранта цінностей. Шукати, приховувати, трансформувати, пристосову- ватися, тобто створювати концепцію нового життя – це складники побу- дови нової, іншої ідентичності емігранта. Нова соціальна роль (яка може бути вимушеною, необхідною чи добровільно здійсненою) поступово веде емігранта до переорієнтації способу життя, до омріяного відчуття – бути своїм серед чужих.
Посилання
Dąbrowski M. Proza migracyjna: źródła i znaczenie. Teksty Drugie. 2016. № 3. S. 288–307.
Domańska E., Studia postkolonialne w Polsce. Teoria postkolonialna: wprowadzenie krytyczne. Poznań: Wydawnictwo Poznanskie, 2008. S. 162.
Filipowicz H. Polska literatura emigracyjna – próba teorii. Teksty Drugie. 1998. № 3. S. 43–62.
Gretkowska M. Polka, My zdies’ emigranty. Kraków, 2005.
Grzymała-Kozłowska A., Łodziński S. Problemy integracji imigrantów. Koncepcje, badania, polityki. – Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 286 s.
Kruszyński Z. Schwedenkrauter. Kraków, 1995.
Nasiłowska A. Emigracja i migracja. Teksty Drugie. 2016. № 3. S. 7–10.
Pasterska J. Modele polskiej prozy «unijnej». Próba klasyfikacji. Tematy i Konteksty. 2019. № 9. S. 70–92.
Pasterska J. Z innej perspektywy. Anglicy w oczach polskich «kolonizatorów» (na przykładzie «Angoli» Ewy Winnickiej). Postscriptum Polonistyczne. 2016. № 2. S. 47–58.
Pawluśkiewicz J. Pani na domkach. Kraków, 2006.
Winnicka E. Angole. Wołowiec, 2014.