МЕХАНІЗМИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ТРАНСФЕРИ В COVID-АСОЦІЙОВАНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ЦІЛЬОВОМУ ТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.32Ключові слова:
лексико-семантична трансфера, COVID-асоційована лексика, медичний перекладАнотація
Презентоване дослідження присвячено опису механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Його актуальність пояснюємо універсальною (панантро- пологічною) природою та безумовною каузацією COVID-асоційованої лексики, що нині утворює левову частку медичної інформації, яка підлягає міжмовному й міжкультурному відтворенню. Наукова новизна дослідження визначена дослідженням функціонування підмоделей лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті, їх розподілом і ступенем продуктивності. Основною метою нашого дослідження є вирізнення й опис універсальних і культурно-специфічних механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Дослідження проведене шляхом суцільної вибірки із застосуванням описового й порівняльного методів, зіставного перекладознавчого аналізу, контексту- ального аналізу. Отримані висновки свідчать про те, що COVID-асоційована лексика є культурно-специфічним конструктом, що відображає національні особливості організації системи охорони здоров’я, застосовані в певних краї- нах заходи профілактики й лікування, вакцинації тощо. Наша вибірка демон- струє переважання адаптивних стратегій обробки COVID-асоційованої лек- сики, серед яких лексико-семантична трансфера є найбільш продуктивною. Своєю чергою, лексико-семантична трансфера включає чотири функціональ- них підмоделі, нерівномірно розподілені у вибірці. Найбільш продуктивними інструментами лексико-семантичної трансфери є афіксація (підмоделі 1, 2), абревіація та контамінація (гібридизація), реалізовані за підмоделлю 1. Спе- цифічними дескрипторами цієї вибірки виявилися тяжіння до країни (регіону) їхнього походження, джерела, яке їх уперше реєструвало (створило), й неве- лика частка прямих запозичень, які функціонують в українській мові як тер- міни або брендові назви.
Посилання
Дорофеєва М.С. Синергетика перекладу спеціальних текстів (німецько-український напрям) : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 520 с.
Поворознюк Р.В. Медичний переклад: теорія та практика : монографія : у 2-х т. Київ : Заславський О.Ю., 2019. Т. 1. 2019. 367 с.
Поворознюк Р.В. Переклад медичних текстів: теорія та практика : монографія. Київ : Заславський О.Ю., 2017. 220 с.
Попова М.В. Сравнительный анализ понятийного содержания терминов «трансфер», «трансференция» и «интерференция» в отечественной и зарубежной лингвистике. Актуальные вопросы современной филологии и журналистики. 2018. № 2(29). С. 10–13.
Проскурин С.Г. Принципы репликации культурной информации. Критика и семиотика. 2015. № 2. С. 51–64.
Українська мова. Енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. 820 с.
Crystal, D. (2011). A Little Book of Language (Little Histories) (Illustrated ed.). Yale University Press.
Crystal, D. (2018). The Cambridge Encyclopedia of the English Language (3rd ed.). Cambridge University Press.
Grosjean, F (2011). An attempt to isolate, and then differentiate, transfer and interference. International Journal of Bilingualism, 16 (1), 11–21. URL: https://doi.org/10.1177/1367006911403210.
Rogers, M. (2004). Multidimensionality in Concepts Systems: A Bilingual Textual Perspective, Terminology, 10(2), 215–240. URL: https://doi.org/10.1075/term.10.2.04rog.
Thorn, T. (2021, April 26). #CORONASPEAK – the language of Covid-19 goes viral – 2. Tony Thorne. URL: https://language-and-innovation.com/2020/04/15/coronaspeakpart-2- the-language-of-covid-19-goes-viral/
Toury, G. (2012). Descriptive Translation Studies – and beyond. Amsterdam; Philadelphia : John Benjamins Publishing Company.