ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ MÉMOIRE (ПАМ’ЯТЬ) У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.31Ключові слова:
концепт пам’ять, вербалізація, мовна картина світу, лексична сполучуваність, фразема, пареміяАнотація
Вивченням проблем пам’яті, її процесів, механізмів запам’ятовування, ролі пам’яті для кожної окремої людини і людства загалом займаються дослідники різних галузей науки. Лексична одиниця mémoire є терміном багатьох сфер. У сучасних дослідженнях національ- них мовних картин світу науковій парадигмі знань, що у своїй сукупності створює наукову картину світу, протиставлені наївні знання, які людина отримує, використовує й передає прийдешнім поколінням незалежно від знань наукових. Мета статті полягає у тому, щоб проаналізувати концепт mémoire та продемонструвати процес його вербалізації на матеріалі вільних сполучень із компонентом mémoire, фразеологічних одиниць і паремій, що зафіксували наївні уявлення, асоціації, життєвий досвід, пов’язані з пам’яттю. Дані сполучуваності імені концепту mémoire з прикметниками подають оцінні характеристики пам’яті. Предикативні сполучення представляють пам’ять як сховище для зберігання або як предмет, на якому можна зробити записи. Пам’ять уважають невід’ємним складником здорової людини, втрата пам’яті є відхиленням від норми і фіксується в мові. Погана пам’ять асоцію- ється безпосередньо з дірками або з дірявими предметами. Фразеологічні одиниці, будучи репрезентантами концепту, в образній і експресивній формі представляють уявлення про якість пам’яті людини, пов’язуючи останню з представниками тваринного світу, предметами, що оточують людину в повсякденному житті. Аналіз ознак зазначеного концепту на матеріалі паремій виявляє життєвий досвід про недосконалість пам’яті, але також її важливість для людини; розкриває зв’язок пам’яті з добром і злом, при цьому зазначаючи, що останнє залишає довший слід; пам’яті при- писують здатність рухатися і навіть залишати сліди; відзначено також, що її брак у людини має компенсуватися міцними ногами і що особливу потребу в якісній пам’яті мають брехуни.
Посилання
Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания. Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37–67.
Брагина Н.В. Память в языке и культуре. Москва : Языки славянских культур, 2007. 520 с.
Купіна Я.В. Вербалізація концепту пам’ять в українській літературній мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 ; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2011. 25 с.
Остапчук Я.В. Cемантична репрезентація та функціонування концепту ПАМ’ЯТЬ.
Scientific developments of European countries in the area of philological researches : сollective monograph. Riga: Izdevnieciba «Baltija Publishing ». 2020. C. 362–378. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.3
Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. Москва : Восток-Запад, 2007. 226 с.
Французско-русский фразеологический словарь / под ред. Я.И. Рецкера Москва : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1963. 1112 с.
Dictionnaire des combinaisons des mots sous la direction de Dominique Le Fur. Paris : Robert, 2007. 1011 p.
Dictionnaire des expressions et locutions par Alain Rei et Sophie Chantreau. Paris : Robert, 1998. 888 p.
Trésor de la langue française informatisé. URL: http://atilf.atilf.fr/ (дата звернення: 20.04.2021).