ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ СТІВЕНА КІНГА «11/22/63»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.9Ключові слова:
трансформація, перекладацькі перетворення, диферен- ціація, прийом лексичного додавання, прийом лексичного упущення, прийом цілісного перетворення, адекватність перекладуАнотація
У статті охарактеризовано лексичні та комплексні тран- сформації, виявлені в україномовному перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63», здійсненому О. Карасюком. Указано останні напрацювання з дослі- джуваної проблеми, представлено їх короткий огляд. Обґрунтовано доціль- ність використання перекладацьких перетворень, засвідчено актуальність їх розмежування, установлено їхні особливості та типи. Розглянуто класифіка- ції В. Комісарова, Л. Латишева, Р. Міньяр-Білоручева, Я. Рецкера, А. Фітер- мана, А. Швейцера та А. Шевніна та встановлено характер розбіжностей між ними; зроблено висновок про відсутність у літературі однозначного погляду на проблему класифікації перекладацьких перетворень попри високий ступінь розробленості теми. Автор надає перевагу класифікації В. Коміса- рова, де всі перетворення поділено на лексичні, граматичні й комплексні. Опис особливостей використання трансформацій у перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63» здійснено на її основі, але з додатковим виокремленням деяких різно- видів лексичних трансформацій (диференціація, прийом лексичного додавання, прийом лексичного вилучення, прийом цілісного перетворення). Наголошено, крім того, на такому: С. Кінг будує свої тексти так, що перекладач просто змушений використовувати різноманітні трансформації задля забезпечення адекватності перекладу. Ідеться про назви реалій, а також про граматичні структури й форми, властиві тільки світові англійців та англійської мови. Тож важливою ознакою його українськомовних перекладів є використання значної кількості перекладацьких трансформацій (до шести в межах окремих речень), до того ж з єдиною настановою: найбільш точно передати зміст і сенс оригінального тексту. Виокремлено також помилки перекладача у засто- суванні перекладацьких прийомів та запропоновано варіанти їх усунення.
Посилання
Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник ; 3-є вид. Київ : Знання, 2006. 1056 с.
Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). Москва : ЛКИ, 2010. 240 с.
Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Москва : ЧеРо, 2000. 136 с.
Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Москва : ЭТС, 2001. 256 с.
Кухаренко В.А. Интерпретация текста : учебник ; 3-е изд., испр. Одесса : Латстар, 2002. 292 с.
Латышев Л.К. Практический курс перевода. Москва : Международные отношения, 2000. 232 с.
Левицкая Т.Р. Пособие по переводу с английского языка на русский. Москва : Высшая школа, 1973. 136 с.
Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. Москва : Московский Лицей, 1996. 208 с.
Радчук В.Д. Динаміка перекладності. Питання літературознавства. 2008. Вип. 75. С. 289–295.
Серов Н.В. Теория и практика перевода : пособие для студентовє Издательство КГУ, 1979. 125 с.
Сіняговська I.Ю. Визначення та класифікація перекладацьких трансформацій у процесі художнього перекладу тексту. Філологічні студії Криворізького державного педагогічного університету. 2014. Т. 221. № 209. С. 89–93.
Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) : учебное пособие ; 5-е изд. Москва : ФИЛОЛОГИЯ ТРИ, 2002. 416 с.
Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика: Статус, проблемы, аспекты. Москва : Наука, 1988. 215 с.
Gentzler Edwin. Contemporary Translation Theories. 2nd Edition. London & New York: Routledge, 2001. 248 p.
