ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ СЛОВЕНСЬКОЮ МОВОЮ ДИГРАФІВ -ЛЬ, -НЬ В УКРАЇНСЬКИХ ОНІМАХ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.20Ключові слова:
українські оніми, словенська мова, правопис, словенські ЗМІ.Анотація
Анотація. Протягом тривалого часу українські пропріативи переносили в інші мови через мову-посередника, тобто російську. Те саме явище спостережене й у словенській мові. Зміни у відтворенні онімного простору окреслилися лише після початку російсько-української війни, а особливо після 24 лютого 2022 року, коли Україна стала провідною темою словенських масмедіа. Практично кожну новину з України супроводжувано великою кількістю власних назв. Отже, виникла потреба, а відтак і проблема їх передачі. Серед словенських мовознавців немає одностайної думки стосовно цього питання, бракує ґрунтовних напрацювань у цій царині, а це додатково ускладнює передачу українського ономастикону словенською мовою. Тож не дивно, що фіксуємо його практично хаотичне відтворення в словенських публіцистичних джерелах. Розвідка присвячена докладному вивченню та систематизації особливостей відтворення в словенських ЗМІ диграфів -ль, -нь, наявних в українських онімах. Для цього використані описовий, зіставний методи та метод аналізу. Аналіз допоміг виявити такі явища: а) наявність дублетних форм у більшості українських топонімів та антропонімів (60 %); б) усі астіоніми з основою на -поль / -піль мають подвійне написання; в) подекуди одне інформаційне джерело пропонує два варіанти того самого пропріатива або пропріативів того ж орфографічного типу, що свідчить про відсутність бодай умовних правил передачі українських пропріативів у межах одного інформаційного мовника. Уважаємо, що правила правопису українських власних назв словенською мовою потребують ретельного перегляду, чіткого внормування принципів написання українських назв, які б сприяли уніфікації їх передачі. Водночас слід зважати на те, аби напрацьовані рішення не призвели до суттєвої деформації українського екзоніма, що унеможливило б чи ускладнило його впізнаваність.
Посилання
Хороз Н. Написання українських топонімів у словенських ЗМІ 2022–2023 років. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 76. Т. 2. С. 183–188.
Dolbovoljc H., Torkar S. Ukrajinska in beloruska imena : uporabiti ruski zapis ali ne? 2021. URL: https://svetovalnica.zrc-sazu.si/topic/5525/ukrajinska-in-beloruska-imena-uporabiti-ruski-zapis-ali-ne (дата звернення : 11.12.2024)
Hočevar M. Angleška zemljepisna lastna imena v slovenskem prevodu angleškega turističnega vodnika po Londonu. Jezik in slovstvo. 1999–2000. Št. 45. S. 294–307.
Petrovčič M. Pregled načinov latinizacije kitajskega jezika in primerjava poglavitnih sistemov. Azijske in afriške študije. 2009. Št. 13. Knj. 2. S. 83–102.
Pogačnik A. Glasovno domačenje lastnih imen iz nelatiničnih pisav. Pravopisna stikanja : razprave o pravopisnih vprašanjih. Ljubljana : Založba ZRC, 2012. S. 73–83.
Pravila I. Slovenski pravopis. Ur. J. Toporišič, F. Jakopin idr., 2001. URL : https://fran.si/134/slovenskipravopis/datoteke/Pravopis_Pravila.pdf (дата звернення : 12.11.2024)
Pravopis 8.0. Komentarji poglavij I-IV. 2022. URL : https://omp.zrc-sazu.si/zalozba/catalog/book/2018 (дата звернення : 14.11.2024)
Stopar A., Ilc G. Domačenje angleškega polglasnika v slovenskem pravopisu. Pravopis na zrnu graha. Razprave o pravopisnih vprašanjih. Ljubljana : Založba ZRS, 2022. S. 181–241.
Uhlik M. Zapis in sklanjanje ukrajinskega imena «Mariupol». 2022. URL : https://svetovalnica.zrc-sazu.si/topic/5744/zapis-in-sklanjanje-ukrajinskega-imena-mariupol (дата звернення : 10.12.2024)