ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ АСОЦІАТИВНО-СМИСЛОВОГО ПОЛЯ СЛОВА-СТИМУЛУ РОСІЯ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.58.2Ключові слова:
асоціативно-смислове поле, слово-стимул росія, асоціативний експеримент, тематична група, ядро та периферія асоціативно-смислового поля, російсько-українська війнаАнотація
У статті простежено особливості образів мовної картини світу й ціннісні орієнтації українського суспільства. Мета дослідження – на основі методу спрямованого асоціативного експерименту проаналізувати асоціативне поле слова-стимулу росія в умовах сучасної російсько-української війни. У результаті опитування студентів Національного університету «Львівська політехніка» виявлено 685 слів-реакцій на слово-стимул росія та встановлено частотність уживання асоціатів у ядрі (49%), ближчій (30%) та віддаленій периферії (21%). Ядро асоціативного поля містить найбільш актуальні та стереотипні поняття ментального лексикону: ворог 78, агресор 54, болото 51, дно 32, раша 18, вбивця 16, окупант 14, параша 13, загарбник 12, московія 12, зло 11, мордор 11, ненависть 11. В асоціативному полі слова-стимулу росія виокремлено 15 тематичних груп, серед яких: 234 назви істот, 105 назв країни-окупанта, 66 назв почуттів, відчуттів, психічного стану людини, 57 назв явищ природи, 51 назва опредмечених дій, станів, процесів, 47 назв предметів та їхніх частин, 28 назв ідеологій та форм суспільного правління, 28 назв приміщень та закладів та ін.З’ясовано, що більшість виявлених асоціатів має негативне значення, що демонструє зневажливе ставлення інформаторів до країни-агресора. Зафіксовано значну кількість експресивно маркованих найменувань, що свідчить про домінування емоційного рівня образів свідомости над розумовим, а також утримання певної рівноваги між об’єктивними та суб’єктивними образами сприйняття мовців. У свідомості сучасної молоді відбулися когнітивні зрушення, що сформували вербальні реакції на слово-стимул. Вони відображають когнітивні процеси, що відбуваються на ментальному рівні під впливом перцептивного досвіду та наявних знань. Експериментальним матеріалом підтверджено, що узагальнене уявлення про росію після повномасштабного вторгнення в Україну змістилося від нейтрального до загрозливого, а конкретне уявлення допомогло усвідомити росію як реального ворога, що бере участь у воєнних діях проти нашої країни.
Посилання
Антиутопія. URL : https://uk.wikipedia.
Білодід І. К. (Ред.). Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка. 1970–1980.
Булик-Верхола С. З. Мовний образ Росії як ворога (на матеріалі ЗМІ періоду російсько-української війни). Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 23. Т. 1. С. 29–33. DOI : 10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.5.
Дробот О. В., Максименко Н. М., Фартушна С. О. Спрямований асоціативний експеримент: практика застосування у психологічному дослідженні свідомості. Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень. 2019. С. 115–120.
Кушмар Л. Взаємовідношення між концептуальною та мовною картинами світу (на прикладі лексеми економічної сфери КЛІЄНТ). Psycholinguistics. 2019. Vol. 26. Issue 2. P. 164–180. DOI :10.31470/2309-1797-2019-25-2-164-180.
Мельничук О. С. (Ред.). Словник іншомовних слів. Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1974.776 с.
Росія. URL : https://uk.wikipedia.
Теглівець Ю. В. Інтернет-мем як особлива одиниця комунікації. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 24. Т. 2. С. 23–27. DOI : 10.32782/tps2663-4880/2022.24.2.4.
Токарева Н. (2019). Моделювання асоціативно-семантичного контенту у логіко-смисловому вимірі мовлення підлітків. Psycholinguistics. 2019. Vol. 26. Issue 1. P. 324–341 DOI :10.31470/2309-1797-2019-26-1-324-341.
Zahorodnia O. F., Nedashkivska T. Ye. The associative field of a word as a multilingual structure (ваsed on the mass free associative experiment with ukrainian social and political lexis). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2019. Вип. 3 (91). С. 108–117.
Zsarnóczaiová Ž. Methodics of the associative experiment. Slavica Slovaca. 2020. № 55 (1). Р. 69–81.