СТРАТЕГІЗАЦІЯ ДИСКУРСУ: ДІЛОВА АНГЛІЙСЬКА В ПОЛІТИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

Анотація. У третьому тисячолітті англомовна лінгвістика стала ключовою наукою, адже дозволяє продовжити життя політичних текстів (виступів) та підвищити їхню якість. Вибір теми дослідження актуальний: сучасна лінгвістика активно розвиває дискурсивні дослідження, а проблема англомовного політичного дискурсу є однією з найважливіших у політичній сфері. Мета представленого в цій статті дослідження – аналіз жанрової диференціації англомовного політичного дискурсу. У ній засвідчено, що в сучасній лінгвістиці існує широкий спектр підходів до розуміння терміна «дискурс». Найприйнятнішим, на наш погляд, є такий з них: англомовний політичний дискурс – один із різновидів інституційних дискурсів, якому властиві певні нормативні рамки та конкретні комунікативні цілі. З лінгвістичного та соціокультурного поглядів політичний і медійний дискурси тісно взаємодіють. Сьогодні вони є об’єктом все більшої кількості досліджень, хоч їх і розглядають переважно як взаємодію двох окремих дискурсів, кожен з яких має свої особливості. Об’єктом цього дослідження є вивчення політичного наративу як мовного та культурного феномену. Його тут трактовано як складний дискурс, що поєднує в собі ознаки політичного дискурсу та медіадискурсу. Визнано слушним використовувати термін «англомовний» для позначення як британської, так і американської версій цього наративу. На підставі аналізу фактичного матеріалу зроблено висновок, що англійська мова полі- тичного дискурсу є складною системою спілкування, яка виконує три основні функції: інформативну, оцінну та імперативну. Різноманітність політичних жанрів дискурсу допомагає політикам всебічно інформувати суспільство про свою діяльність, формувати громадську думку та впливати на прийняття рішень, оскільки є важливим інструментом політичної влади та впливу на суспільство.